«Ми заходимо у храм і ставимо свічки «за здоров’я» чи «за упокій». Підкажіть, будь ласка, звідки пішла така традиція?»
Ольга У., Волинська область
Поділ світла і темряви був одним із перших актів створення світу. Тема світла проходить через усе Священне Писання. А спеціально виготовлені посвіти (світильники) із започаткуванням старозавітних богослужінь стають невіддільними від храму. Ці джерела світла були символом Божої присутності. Також мали вони і суто практичне значення, бо ними ввечері освітлювали приміщення, в яких молилися.
Найперше використовувалися невеликі посудини з оливою і лляним ґнотом. Пізніше (коли саме – достеменно не відомо) їх замінили воскові свічки. Згодом церковний устав закріпив використання світильників, зокрема й свічок, при Божественній літургії та інших службах.
Полум’я свічки, що горить під час відправи, означає, що серця тих, хто молиться, полум’яніють любов’ю до Бога. Що більше світла, то більше радості. А тому що більше церковне свято, то більше запалюється в храмі свічок.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!