Після гучних святкувань Нового року, сімейної вечері на Святвечір і колядування на Різдво в українців є традиція зустрічати Старий Новий рік. Що це за свято і звідкіля воно взялося?
Більшовицький «подарунок»
Поєднання слів «Старий Новий рік» виникло через розбіжність на 13 днів між двома календарями – Юліанським і Григоріанським. Рік-то новий, але за старим стилем, от і вийшов старий новий рік.
Старий Новий рік як свято налічує більше 100 років. 24 січня 1918-го російські більшовики вирішили, що їхня нова держава має бути прогресивною і європейською, тому пора вже перейти з юліанського календаря на григоріанський. Рада народних комісарів прийняла відповідний декрет. Однак церква продовжувала використовувати юліанський календар. Українці, які згодом стали громадянами СРСР, ходили до церкви, хоча радянська пропаганда й боролася з релігією, тож старі традиції лишалися в силі. Отак і з’явилися у нас два нових роки.
А як у європейських країнах?
Окрім України, Старий Новий рік активно святкують у багатьох пострадянських країнах: Росії, Білорусі, Молдові, Грузії, Вірменії, Казахстані, Азербайджані, Узбекистані, в державах Балтії. Також у Сербії, Чорногорії, Македонії, Греції, де церкви використовують юліанський календар.
Жителі Уельсу влаштовують на Старий Новий рік фестиваль Хен Галан. У цей день не буває феєрверків або шампанського. Свято зустрічають піснями, колядками та місцевим домашнім пивом. У Швейцарії на Старий Новий рік святкують «старий день Святого Сильвестра». Річ у тім, що більшість швейцарців – протестанти. Свого часу вони не сприйняли переходу на григоріанський календар і, залишивши дати юліанського, відзначають свої традиційні свята.
Звичаї та обряди українців
В Україні вечір Старого Нового року 13 січня називають Щедрим вечором. Ця назва пішла від головної традиційної страви, яку подавали на святковий стіл, – щедрої куті. На відміну від різдвяної, вона на Старий Новий рік заправлялася не просто олією, а свинячим жиром або салом.
Ще традиційними стравами у цей день є свинина, сало, птиця, вареники, пироги, млинці. На Старий Новий рік прийнято водити «Маланку», пригощати всіх щедрувальників, які завітали увечері до оселі господарів з піснями, танцями і виставами.
Зранку люди виходили спалювати символічні снопи «дідухи» і стрибали через вогнище. Ці обряди допомагали очищенню від нечистої сили. 14 січня і досі ходять по домівках і засівають господарів на щастя, здоров’я, врожай і благополуччя зерном. Вважається, що перший хлопець-посівальник на Старий Новий рік приносить до хати щастя. А от дівчатам братися за цю справу не годиться. Зерно не викидають, а дбайливо збирають і змішують з тим, що для посіву.
На Старий Новий рік було прийнято ходити одне до одного миритися, залагоджувати сварки і конфлікти, просити вибачення. Крім того, це улюблена пора для замовлянь і ворожінь. На Старий Новий рік наші бабусі гадали на наречених, гроші, майбутнє, достаток, красу. У слов’янській традиції збереглося безліч забобонів і прикмет, пов’язаних з цим святом. Наприклад, першим до хати обов’язково має увійти чоловік – це до благополуччя у новому році. Не можна позичати – це до бідності.
Також у цей день, 14 січня, досвідчені господарі спостерігали за погодою. Підмічали: як морозно і сніжно – на здоров’я людей і худоби, як тепло й хлюпає під ногами – навпаки, до хвороб. Зоряне небо віщує гарний врожай осінніх грибів, а густий іній – добрі зернові та щедрий мед.
Марта ДИМИДІВСЬКА
Передрук заборонено!
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!