«Чоловіки думають, що обручка - це оберіг від венеричних захворювань», - відверта розповідь експовії
Україна

«Чоловіки думають, що обручка - це оберіг від венеричних захворювань», - відверта розповідь експовії

8 вересня 2019, 20:52
0
0
Сподобалось?
0

32-річна Аліна Сарнацька з Києва, правозахисниця та активістка,  колишня секс-працівниця. Вісім років займалася проституцією, але вже 4 роки, як залишила цю діяльність. Має освіту психолога. Жінка переконує: проституція – це така ж робота, як і всі інші…

Аліна – одна з небагатьох, яка відкрито розповідає про те, що вона 8 років займалася проституцією, секс-роботою, як наголошує вона.

Поради повій зі стажем врятували життя

Є жінки, як продовжує Аліна, які працюють у більш дорогих місцях: найдорожчих готелях Києва чи фірмах, які займаються організацією секс-роботи з іноземцями та навіть депутатами Верховної Ради. Це дівчата з модельною зовнішністю, які мають вищу освіту та володіють кількома іноземними мовами. Аліна ж працювала спочатку на трасі, пояснює, вирішила надавати секс-послуги, коли навчалася у ВУЗі, їй конче потрібні були гроші, а іншого методу, як їх заробити, вона для себе не бачила. Про свою «зайнятість» вона не розповідала батькам, лише друзям, які дуже хвилювалися за неї.

Свого часу, як каже Аліна, її дуже врятували поради інших повій, які поділилися правилами безпеки на такій роботі. Приміром, їй дуже згодилася порада, як розблокувати дверцята авто, коли клієнт зробив це, аби спричинити насилля. Виявляється, достатньо два рази смикнути за ручку і дверці автоматично розблокуються. Це задумано спеціально для того, щоб у випадку аварії людина могла вибратися із заблокованої машини. Їй ця порада врятувала життя, коли на неї напали і вона розблокувала дверці  та вистрибнула на проїжджу частину.

– Якби мені спочатку не розповіли цієї інформації, то, найімовірніше, я була б десь порізана і закопана, бо людина вже вийняла ніж, – каже Аліна.

Виступає за декриміналізацію секс-роботи

Каже, зараз в Україні секс-робота є небезпечною через, мовляв, негуманні, закони, тож вона хоче змінити цю ситуацію, себто виступає за декриміналізацію проституції. Бо багато хто з цієї сфери готовий платити податки.

– У цьому злочині, як це називається в адміністративному кодексі, немає потерпілих, це дуже дивний злочин, у якому потерпіла лише мораль, – каже колишня повія.

Аліна додає: найбільш негуманними, на її думку, є облави працівників поліції. І часто в такі облави потрапляють звичайні студентки, які пізно повертаються з дискотеки, а в їхніх сумках поліцейські знаходять презервативи. Тому секс-працівниці, знаючи це, лишають презервативи у визначених місцях на трасі, аби підходити і брати їх. Але презервативи мають визначені умови зберігання. При температурі мінус двадцять вони просто стають непридатними – рвуться.

Часто, як розповідає Аліна, самі клієнти відмовляються користуватися презервативами.

– Багато чоловіків кажуть про те, що вони одружені, ось у них є обручка на пальці, і тому вони можуть займатися сексом без презерватива. Я шукала логіку в цих словах, але не знайшла її. Я зробила для себе висновок, що у свідомості багатьох людей обручка – це оберіг. І від венеричних захворювань – також. І все це наслідок того, що в Україні немає нормальної сексуальної освіти, – каже жінка.

Колишня повія запевняє, що не потрібно судити тих, хто займається цією «працею». Мовляв, особисто знала жінку, яка мила посуд у ресторані майже півроку. Там її вимагали виконувати цю роботу, не одягаючи рукавичок. У неї стали тріскатись і спухати руки. Їй було дуже боляче. Вона побачила, як в цей ресторан приходять повії і заробляють гроші. Тому вона змінила свою роботу – стала секс-робітницею, і нині дуже задоволена своєю зайнятістю.

Віддати своє тіло в «оренду» заводу – та ж проституція?

На аргумент, що проституція – це торгівля власним тілом, віддача свого тіла в користування іншій людині, це аморально, зрештою, Аліна відповідає: багато жінок у шахтарському місті Кривий Ріг, через те, що є заборона на жіночу роботу у шахтах, по 12 годин в день змушені вантажити щебінь. І це та ж віддача свого тіла у користування, щоправда – заводу.

– Я говорила з двома такими жінками. Вони точно не хочуть цим займатися. Але вони змушені, бо немає інших варіантів. А кожна має по малій дитині. Ці жінки теж віддають своє тіло, але вже в користування заводу, і така віддача значно важча і шкідливіша, – каже вона.

Зараз Аліна займається волонтерством у громадській організації, яка займається правами секс-працівниць. Чому ж все-таки вона лишила лишити сферу, яку так захищає? Виявляється, їй все ж таки захотілося заробляти більш безпечним способом. Тривалий час вона чекала, коли зможе лишити це заняття. Але прийшов момент, коли вона сама стала себе зневажати, – через ставлення поліції та оточення. Тому вона боялася, що їй не вдасться адаптуватися в суспільстві і заробляти гроші іншим чином. Їй допомогло, що вона була клієнткою громадської організації, яка тестує повій на інфекції, ВІЛ, роздає безкоштовно презервативи, це «Клуб Еней», де власне Аліна зараз і працює та займається проектами проти насилля над жінками. Себто ця організація свого часу допомагала їй, а тепер вона почала працювати там. Каже, немає сенсу обговорювати секс-роботу, бо вона була, є і буде.

Чи є чоловіки у цій роботі? Аліна каже: в останні роки в Україні все більше з’являється секс-працівників саме чоловіків. Це пояснюється тим, що з’являється попит, є сильні і впевнені в собі жінки, які можуть викликати секс-працівника і не відчувати себе неповноцінними. Каже, нині в Україні, за приблизними підрахунками, близько 80 тисяч секс-працівників…


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися