Міжнародні організації доступ до знеболення в Україні паліативними хворими порівнюють до тортур.
Невиліковно хворі українці скаржаться на те, що що їм самотужки доводиться боротися за знеболювальні препарати, які їм потрібні, аби гідно піти з життя. А все тому, що українські медики не мають сучасних знань про знеболення, - йдеться в сюжеті ТСН.
Дружина легендарного українського баскетболіста Олександра Окунського, який помер в пекельних муках через відсутність повноцінного знеболення, має намір судитися із сімейним лікарем. Повний текст статті читайте ТУТ. Судовий позов може стати прецендентом для України, однак - це далеко не перша історія.
Вікторію Філатову виписали додому помирати - у неї рецедив раку, що не реагує на лікування. Біль був такий, що жінка не могла ходити, спати, їсти.
- Я попросила у мами, щоб вона сходила до сімейного лікаря за знеболювальним, на що лікар порадив приймати... кетанов, - розповідає жінка. Фактично у повноцінному знеболенні їй відмовили. Щоб полегшити свій стан вона замовила наркотичні препарати через Інтернет.
- Так, я приймала наркотики. Але тоді я хоч могла нормально поспати та щось поїсти, - каже жінка.
Сімейним лікарям часто не вистачає кваліфікації оцінити ступінь болю і відповідно - дозування. Особливо для маленьких пацієнтів. У Києві мама 9-річного хлопчика з онкологією звернулася до педіатра за знеболенням. А та засипала її запитаннями : а які дози я вам маю приписати? Максимкові було геть зле, біль сковуав його маленьке і худе тіло. Тепер хлопчик буде приймати Морфін кожні 4 години. Коли Максиму нічого не болить, у нього з’являються звичайні дитячі бажання.
Головна задача паліативної допомоги - аби невиліковно хворі, діти або дорослі, свої останні дні могли гідно провести з родиною, а не в пекельних стражданнях та виборюванні права на знеболення.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!