Український десантник вийшов з коми і одружився прямо у реанімації
Україна

Український десантник вийшов з коми і одружився прямо у реанімації

27 жовтня 2019, 17:35
0
0
Сподобалось?
0

Історія кохання десантника з Миколаєва Сашка Беспалова і його коханої Ані вражає. Буквально напередодні їхнього весілля чоловік отримав важке поранення у голову. Прогнози лікарів були не надто обнадійливими: Сашко може стати розумово відсталим. Аня з перших днів не відходила від його ліжка. І коли коханий опритомнів, вони одразу одружилися. Прямо у палаті реанімації.  

Життя не балувало Сашка. Коли він був зовсім крихіткою, померла мама. Хлопчика виховували тато і бабуся. Саме її любов і турбота зігрівали його перших 15 років життя. Потім бабусі не стало. І хоч Сашка завжди підтримували його тато, тітки і дядьки, її ніхто не міг замінити.

– Уже в дитинстві було видно його рішучий і сміливий характер, – розповідає тітка бійця Олена Калініна. – Наприклад, у першому класі він заявив, що не хоче сидіти за партою. Взяв свій стільчик і поставив за стіл, щоб перебувати поруч з учителькою. Вона усміхнулася і несподівано дозволила.

Після школи Сашко сам захотів бути вчителем і вступив на державне навчання у Миколаївський педінститут. Але через рік покинув його і несподівано підписав контракт зі Збройними силами України. Це був 2013 рік, романтичний хлопець дуже хотів бути десантником. Тоді ніхто не знав, що на Україну чекає Майдан і війна на Сході. Саша пройшов найстрашніші бої – за Іловайськ, Донецький аеропорт. Його вберегла у цей час молитва тітки та іконка, яку та дала із собою. 

У 2018 році не стало ще однієї дорогої для Саші людини – тата. Він помер після важкої хвороби. І саме в цей час доля подарувала йому зустріч з Анею.  

– Із Сашею ми познайомилися в Миколаєві зовсім випадково, – розповіла молода жінка журналістам. – Я приїхала з Вознесенська у гості до сестри. Стояла під під’їздом і чекала, поки мені відчинять двері. Якийсь хлопець сидів неподалік на лавочці. Глянув на мене, помітив мої довгі вії і каже: «Чи не злетиш ти з такими віями?» Я усміхнулася, а тут якраз вийшов чоловік сестри. Виявилося, що вони знайомі. Ми втрьох поговорили, посміялися. Телефонами не обмінювалися, не спілкувалися. Я повернулася додому у Вознесенськ, а через місяць переїхала до Миколаєва, влаштувалася на роботу у фінансову компанію. І ось одного дня Саша прийшов до нас в офіс, щоб перевести гроші.

Хлопець одразу впізнав красуню, з якою випадково познайомився на вулиці, і підійшов до неї. Аня й собі уважніше придивилася до військового: красивий, блакитноокий, статний.

– Саша щодня зустрічав мене з роботи, дарував квіти, був таким уважним. Одного разу, помітивши, що мені на роботі нічим заколоти волосся, пішов і купив красиву приколку. Це дуже спокійна людина, ніколи не підвищить голос, не скаже грубого слова. Ми швидко зрозуміли, що хочемо бути разом і створити сім’ю. Саша дуже зрадів, коли я повідомила, що чекаю дитину. Одразу сказав: «Звільняйся, сиди вдома, нічого не роби і добре їж». А сам поїхав в АТО. Коли я чула стрілянину і починала ставити запитання, відповідав: «Ань, ти ж розумієш, що я не на дискотеку поїхав».

Пообіцяв їй, що звільниться з армії, бо й так уже шість років відслужив. Молоді планували весілля. Каблучку Сашко замовив в Інтернеті і надіслав коханій поштою. Потім подзвонив їй і сказав: «Виходь за мене!»

Лише десять днів залишалося до його повернення у Миколаїв. Закохані зідзвонювалися мало не щовечора, мріяли, як одружаться, як збудують на березі моря дім і прийматимуть там відпочивальників, як роститимуть свого сина. Навіть вирішили, що назвуть його Олексієм.

– Раптом мені дзвонять і кажуть, що Саша важко поранений. А я вже відчувала: щось не так. Напередодні ми говорили по телефону, потім я написала йому есемеску з побажанням доброї ночі, але відповіді не отримала. Вранці з’ясувалося, що він так і не виходив на зв’язок. Тоді зрозуміла: сталося лихо.

Як поранили Сашка, його друзі Ані не сказали. Повідомили тільки, що його повезли у Дніпро в лікарню Мечникова. І молода жінка одразу ж помчала туди. Там лікарі її ошелешили: поранення дуже складне, куля прошила око і зупинилася біля потилиці, операцію йому зробили, але Саша може не відновитися, залишитися розумово неповноцінним. Та Аня не зважала на прогнози, вона щодня була біля ліжка коханого. І на одинадцяту добу він вийшов з коми. Коли коханий відкрив очі, Аниному щастю не було меж.

Звісно, не про таке весілля вона мріяла. Хіба могла уявити, що воно буде в реанімації? Не обійшлося без перепон: працівники РАГСу не хотіли їх розписувати: мовляв, наречений не в змозі висловити свою волю і, тим більше, розписатися. Тоді Аня дала Саші ручку та папір, і він, щоб довести, що може поставити підпис, написав: «Аня, я люблю тебе».

Медики лікарні Мечникова, які за п’ять років війни бачили чимало болю, страждань, трагедій, ледве стримували сльози, коли Сашко Беспалов слабкими пальцями надягав обручку на руку своїй коханій. Це було вдень, а увечері чоловік уже заговорив!  

– Коли почула його голос, у мене дар мови пропав. Адже томографія показувала, що у нього працює тільки половина мозку! Лікарі попереджали, що він може залишитися паралізованим, з порушенням мови! Але для мене це не має значення. Я люблю Сашка і хочу прожити з ним усе життя. І якщо він буде тягарем – це моя ноша. Відмовлятися від нього я не збираюся.

На диво, Саша дуже швидко пішов на поправку. Його пам’ять відновилася, адже уже за декілька днів він міг продиктувати санітару телефон Ані. Молоде подружжя у вересні було на реабілітації у Львівському госпіталі.  Думають над тим, де краще зробити штучне око. Попереду ще операції.

Дуже скоро Саша і Аня вже почують перший крик свого малюка. І це для них найголовніше. Любов справді творить дива! 

Марта ДИМИДІВСЬКА


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися