Україна

Чому у християнському світі існує дві дати святкування Різдва?

22 грудня 2019, 20:57

1

0

Більшість помісних православних церков, як і католики, святкують Різдво 25 грудня. Якщо українці будуть готові до змін, то зможуть його теж відзначати у цей день, а не 7 січня (тим більше, що експрезидент Петро Порошенко дату «католицького» Різдва зробив державним вихідним). Так сказав глава Православної Церкви України Епіфаній. Хоч додав: це питання зараз не на часі. Все ж, чому так сталося, що у християнському світі існує дві дати святкування Різдва, адже Ісус Христос не родився двічі?

Юліанський календар – язичницький?

– Юліанський календар, за який досі тримаються у нас православні, греко-католики й почасти протестанти, радше є «язичницьким», а не християнським. Варто нагадати, що він був запроваджений 1 січня 45 року до Різдва Христового язичником Юлієм Цезарем. Звідси й назва – юліанський, – пояснює професор Петро Кралюк, голова Вченої ради Національного університету «Острозька академія». – Григоріанський же календар запровадив християнин – Римський папа Григорій XIII у 1582 році. І він більш точний, аніж юліанський. І нині саме цей календар ухвалений у світі як міжнародний стандарт.

До речі, на теренах України за часів Російської імперії користувалися юліанським календарем. Його ввів цар Петро І лише 1700 року – тоді ще у Московському царстві йшов… 7208 рік. А на українських землях, що були у складі Речі Посполитої, з 1582 року у документах застосовували григоріанський календар. Також перехід на «новий стиль» було запроваджено в Українській Народній Республіці (яка відділилася від Російської імперії) з 16 лютого 1918 року – цей день стали вважати 1 березня 1918-го. Незадовго до того григоріанський календар було запроваджено і в радянській Росії. Так, згідно з декретом Раднаркому, після 31 січня 1918 року йшло 14 лютого 1918 року. Російська ж православна церква й деякі інші православні церкви не прийняли григоріанський календар, тож і далі послуговуються юліанським. Хоча зберігся радянський календар за 1929 рік, де неробочим днем вказано 25 грудня – Різдво.

Кожні 128 років будемо відставати на добу

Вчені пояснили, чому настала потреба змінювати календар з юліанського на григоріанський. Річ у тім, що перший тривалість року розраховує на 365 з чвертю діб. Так, кожні чотири роки він подовжує лютий з 28 до 29 днів (дає рік високосний). Ним довго послуговувалися. Та вчені забили на сполох: виник серйозний «зсув» весняного рівнодення між календарним і фактичним. У XVI столітті – на цілих 10 днів! А саме з ним пов’язаний розрахунок Великодня. Тож і відбулася реформа календаря. Згідно з нововведенням папи Григорія XIII, одразу ж після 4 жовтня 1582 року настало 15 жовтня. «Зайві» десять днів було просто вилучено.

Цікаво, що далі різниця між юліанським та григоріанським календарями поглиблюватиметься. Адже останній має поправки ще кожного 100-го та кожного 400-го років для більш точної передачі тривалості року – періоду оберту Землі навколо Сонця. Тож з 1 березня 2100 року різниця між календарями зросте з 13 діб (як є зараз) до 14. А це мимоволі призведе до зсуву дат усіх нерухомих свят ще на один день. Благовіщення припадатиме на 8 квітня, свято Івана Хрестителя – на 8 липня, а Різдво Христове з 2101 року буде святкуватись вже 8 січня…

Хоча маленька похибка є і в григоріанському календарі. Та вона даватиме додаткову добу раз на 10 тисяч років. А в юліанському виникає приблизно кожні 128 літ. Ним досі послуговується Російська православна церква (РПЦ) й церкви, котрі, як правило, перебувають у сфері її впливу. Це – Єрусалимський патріархат, Грузинська й Сербська та поки що Українська.

Наталія КРАВЧУК

Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!