Сигнали, які свідчать, що дитині варто перевірити аденоїди
Україна

Сигнали, які свідчать, що дитині варто перевірити аденоїди

19 січня, 16:43
530
0
0
Сподобалось?
0

Якщо у дитини постійно закладений ніс, гугнявий голос і дихати їй доводиться ротом, уві сні вона хропе, а вдень покашлює, стає неуважною і чомусь занадто агресивною – бігом до лікаря. Швидше за все, у неї аденоїди. Здається, звичайна дитяча болячка, але життя вона ще й як попсує! І махнути рукою на «якісь там соплі чи забитий ніс» – значить, приректи своє дитя на постійні страждання. Що таке аденоїди, як їх лікувати і чим вони небезпечні, розповідає лікар-отоларинголог (ЛОР) вищої категорії Зоряна Лаврик.

Збільшуються навіть через… глисти

Патологічне збільшення носоглоткової мигдалини, добре розвиненої лише в дитячому віці, називається аденоїдами. У нормі цей орган є природним захистом організму від вірусів та інфекцій, завдяки йому у дітей формується імунітет. Мигдалини виконують свою основну захисну функцію до певного періоду: з 8-9 років, вони, зазвичай, починають зменшуватися і практично атрофуються до періоду статевого дозрівання. Проте, у важких випадках продовжують турбувати і у дорослому віці також. Не існує однозначної причини, чому носоглоткові мигдалини починають патологічно збільшуватися і врешті перетворюватися на справжню проблему. Сприяти цьому можуть алергії, спадковість, часті застуди, ослаблений імунітет дитини і навіть зараження глистами. Тобто, іноді достатньо віддати маля в садок, і через пів року вже почути: аденоїди другої стадії.

– Часті затяжні нежиті у дитини, а це більше тижня, – ненормально і потребує підвищеної уваги, – роз’яснює Зоряна Василівна. – І якщо врешті ви бачите, що дитина вже не дихає носом і у неї завжди відкритий рот, то це вже головна ознака патології аденоїдів. При чому звичних виділень з носа може і не бути, натомість вони стікатимуть по задній стінці глотки і викликатимуть покашлювання. На те, що аденоїди збільшилися, можуть вказувати і часті отити (запалення вуха), які починають мучити дитину. Або раптом помічаєте, що вона постійно перепитує і явно недочуває. А ще уважно спостерігайте, як спить. При аденоїдах може хропти, а у важких задавнених випадках у неї розвивається синдром нічного апное, тобто короткочасної зупинки дихання. І от з цим жартувати точно не варто…

Махати рукою на ці симптоми, не вважати проблемою або сподіватися, що «переросте» – неймовірно хибна думка батьків. Насправді задавнені аденоїди – це постійно хвора (то одним, то іншим), втомлена і невиспана дитина (збільшені мигдалини ще нікому не дали виспатися). У неї спотворена мова: з’являється гугнявість і не всі звуки вимовляються. Через постійне дихання ротом змінюються навіть риси обличчя – з’являється так званий аденоїдний тип: лицьовий відділ черепа витягується, звужується верхня щелепа, деформується прикус і псуються зуби.

А ще, як пояснила Зоряна Лаврик, при цій патології організм дитини недоотримує кисень. Постійна його нестача негативно позначається на функціях головного мозку, а це в свою чергу відбивається на успішності у школі. Адже дитина не може тривало концентрувати увагу і напружено «думати».

При третій стадії допоможе лише операція

Є три стадії аденоїдів, які може визначити лише лікар за допомогою спеціальних пристроїв. При першій і другій, коли мигдалини ще хоч якось пропускають повітря і немає супутніх хвороб типу отитів та гайморитів, можливе звичайне лікування. І якщо організм піддається, йому стає легше – дитина справді переросте цю патологію. Третя стадія – це покази до хірургічного втручання. Спреями і промиваннями носа тут уже не допоможеш. Раніше, років двадцять тому, це і справді була страшна процедура: аденоїди видаляли наживо, і той, хто це пережив, ще довго здригався від жаху. Тепер їх оперують під загальним наркозом, втручання вважається легким і швидким. Більшість прооперованих дітей залишаються у лікарні лише до вечора, і їдуть додому. І що найголовніше – вони одразу відчувають полегшення. Вільно дихають, чують, міцно сплять, тобто повертаються до повноцінного життя. Проте батьки, як виявилося, не так часто це розуміють…

– Можна виділити два найсильніші страхи, через які відтягують операцію: наркоз і те, що аденоїди мають здатність «вирости» повторно, – розповідає Зоряна Лаврик. – Наркоз дається короткочасний, тож його боятися взагалі не потрібно. А от випадки повторного збільшення аденоїдів – так, бувають. Але це, швидше, поодинокі випадки.  Адже для цього мають бути певні передумови: спадковість у родині, постійні нез’ясовані алергії і дуже низький імунітет. І аденоїди – не гриби, тож швидко не виростуть. Якщо дотримуватися приписів, спостерігати, на їхнє повторне збільшення знадобиться рік-два. За цей час і сама дитина виросте, а отже мигдалини вже перестануть заважати.

Мирослава КОСЬМІНА


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися