Як серед звільнених з полону українців опинився зрадник, який бив своїх  у камерах та катував на допитах?
Україна

Як серед звільнених з полону українців опинився зрадник, який бив своїх у камерах та катував на допитах?

2 березня, 20:30
0
0
Сподобалось?
0

Існує вірогідність, що черговий етап "взаємного звільнення полонених" може відбутися до зустрічі в нормандському форматі, яка запланована на квітень. Однак не можна виключати, що серед в’язнів, як і в минулі рази, опиняться й колишні соратники ватажків "ДНР", отримавши "неформальну амністію". 

Про це - у матеріалі Уніан.

Останні дні грудня минулого року. Українці, затамувавши подих, слідкують за звільненням наших бранців з полону «ДНР» та «ЛНР». Суцільна ейфорія. Однак в юрбі звільнених, які виходять з літака на київському летовищі, є й ті, кого тут бути не могло. Один з таких людей – Євген Бражніков. Він теж сидів за гратами, як і решта з цього літака. Проте він летів окремо від цієї решти – під охороною двох автоматників з СБУ. Конвой – для захисту від своїх же, які ладні його розірвати.  

Станіслав Печонкін – полонений, що відсидів в ДНР понад два роки, зізнається - саме він почав бити Євгена Бражнікова: «Я накинувся на нього з кулаками. Це був не тільки я. Нас розтягли військові». Хто ж такий цей Євген Бражніков, і за що його так зненавиділи? Це довга і складна історія. На російському телеканалі ОРТ йому присвятили цілий сюжет. Мовляв, в «ДНР» затримали «пособника українських диверсантів»: «Євген Бражніков, заступник директора донецького енергозаводу, завербований СБУ ще в минулому році для проведення терактів…». Начебто у нього знайшли патрони й гранати, необхідні для «проведення диверсій та замаху на перших осіб республіки», а також «обладнання для прихованого відеоспостереження, десятки підроблених паспортів і прапор правого сектора». Утім Бражніков – не шпигун СБУ чи диверсант. Його бойові побратими – донецькі бойовики – через YouTube кажуть, що на Бражнікова зводять наклеп конкуренти: «Євген – бойова людина. Він разом з нами брав участь у штурмах силових органів, в тому числі СБУ… Людина повністю проросійської направленості… Євген всіляко допомагав бійцям слов’янського гарнізону. Він безкоштовно поставляв у Слов’янськ пристрої, приціли й тепловізори, допомагав нам перехоплювати диверсійні групи українців…». 

Станіслав Печонкін розповідає, що бойовий шлях Бражнікова почався на донецькому антимайдані в березні 2014-го. Саме в ті дні в Донецьку люди, які тоді ще не боялися виходити на вулиці за Україну, побачили перші виплески звірячої жорстокості. Саме в ті дні на донецькому Євромайдані забили до смерті Дмитра Чернявського. Цікаво, що звинувачення у співпраці з СБУ зі справи Бражнікова в «ДНР» зникло майже одразу. Його засудили за незаконне зберігання зброї – дали вісім років. В підвалах МГБ та в колоніях так званої ДНР багато бойовиків, які не спрацювалися із режимом покійного Захарченка. Проте навряд чи всі вони викликають у полонених таку ненависть та гнів.  Після «суду» Бражніков потрапив на донецьку вулицю Світлого шляху. Тут розташований колишній завод ізоляційних матеріалів, відомий як Ізоляція. В  90-х підприємство збанкрутіло, у 2000-х – завод став величезним виставковим комплексом сучасного мистецтва. А потім, у 2014-му, перетворився на найжахливіше місце новоствореної республіки. Зараз в ньому військова база і таємна тюрма одночасно. В цих корпусах, у підвалах розміщені камери. І вже п’ять років тут шліфується зовсім інше мистецтво – катувань і тортур... 

Журналісти пішли в гості до Станіслава Асєєва – одного з найвідоміших полонених. Колишній блогер, який під псевдонімом у фейсбуці писав правду про життя в «ДНР», потрапив у підвал ізоляції в грудні 2017-го. Стас довго відмовлявся від інтерв’ю – хотів все забути. Але ця тема не дає йому спокою. Стас вирішив говорити. Він зізнався – Бражніков став одним з тих, хто бив ув’язнених у камерах та катував на допитах. «З п’ятниці по неділю у них були такі вечори атракціонів. Вони ламали всі камери… Заставляли залазить під нари, гавкати… Ну, в цілому, все, що їм приходило в голову, - розповідає він. – Наша камера теж відкрилась вночі. Ми навіть не встигли підхопитися, тому що нас відразу розпочали бити. Крикнули: «Всім на коліна! Руки за голову!», і я відразу отримав кілька ударів. Спочатку від Бражнікова – він вдарив кулаком, це я переніс. А далі залетів Кусков, який збив мене кількома ударами ногами… Над тими, хто сидів у камері, вони знущалися цілодобово щодня, без усіляких наказів. Вони могли просто відпрацьовувати удари або доводити людину до божевілля». В «Ізоляції» з п’ятниці по неділю у катів були «вечори атракціонів» «За вечір до обміну до мене підійшов Валера Матюшенко, який все ще сидить, сів навпроти мене і сказав: «Стас, ти завтра йдеш, я лишаюсь». Валера сказав: «Коли мене підняли з підвалу і стали катувати, мене тримав Бражніков, коли до мене прикручували провода»», - згадує Асєєв. Все це підтверджують й інші полонені, які одразу після звільнення дали свідчення співробітникам СБУ. Але… їм ніхто не відповів. Чи ведеться слідство у справі численних знущань і катувань, яких зазнали Асєєв, Печонкін і десятки інших звільнених українців? І яким чином Бражніков потрапив в списки обміну? В СБУ відмовилися відповідати на ці питання. «Інформація, отримана від колишніх заручників, ретельно перевіряється… Водночас законами України передбачені обмеження на розголошення інформації щодо контррозвідувальної, оперативно-розшукової діяльності… більш детальну інформацію з порушених питань не може бути надано», - йшлося в листі від СБУ. 

Де зараз Бражніков? Судячи зі слів Стаса Печонкіна, він переночував одну ніч у Феофанії, а потім зник. «Наскільки нам розповідали співробітники СБУ, Бражніков зник і його зараз шукають», - розповів Печонкін. Всі спроби журналістів зв’язатися з Бражніковим виявились марними. Проте колегам вдалося записати його короткий коментар, в якому він каже, що перебуває в Україні та готовий відповісти на питання правоохоронців:«Аби ви розуміли, з адміністрацією співпрацювали усі, кого виводили на роботи. Хтось навіть ґвалтував за вказівкою наглядачів. Про те, що відбувалося на «Ізоляції», звільнені мріяли забути. А тепер деякі згадують», - розповів він. 

Утім Стас Асєєв говорить, що там, у підвалах, у кожного був вибір – лишитись людиною: «Коли ви знущаєтесь з людей місяцями й роками, просто б’єте на свій розсуд, і навіть віджимаєте «тормозки» - кусок ковбаси, останнє, що привозить мати-пенсіонерка… Це не називається «немає вибору». Це називається: ти – му**к. І пробачати… нехай пробачає Ігорь Анатолійович Козловський. Я не пробачу». Євген Бражніков – далеко не перший ТАКИЙ обміняний. Хлопці розповіли: ще одного його колегу по справі звільнили ще два роки тому, і той досі на волі. За неофіційною інформацією, може існувати наказ не чіпати цих людей. Мовляв, це є однією з неоголошених умов здійснення подальших обмінів. Там, в колоніях і підвалах, чекають на свій обмін ще десятки жертв їх катувань. То ж  питання, що робити з цією неофіційною амністією, висітиме над нами від обміну до обміну. Важливо, щоб чітку і справедливу відповідь сформулювала  влада. До того, як хтось, хто не зміг «забути і просто жити собі далі», спробує це зробити на власний розсуд. 

Станіслав Ясинський, Макс Шинкаренко, Ігор Сулій


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися