Віктору – 70 років. Все своє життя заробляв важкою шахтарською працею, зараз – на пенсії. Був серед перших, в кого у Нововолинську виявили коронавірус, а вже 22-го квітня повторний ПЛР-аналіз показав, що чоловік вилікувався.
Як проходило лікування Віктора, чи важко було чоловіку емоційно і взагалі, як це – бути одним з перших нововолинців, які вилікувалися від коронавірусу, пише БУГ.
Чоловік сьогодні ще в Нововолинській лікарні, а саме в інфекційному відділенні. Лежить тут разом із «напарником» з шахтарського міста, який також був інфікований коронавірусом. Повторний ПЛР-тест і у нього хвороби не виявив.
Віктор розповідає, що хвороби майже не відчував, не дивлячись на те, що в нього цукровий діабет. Проте, зазвичай, ті, хто має подібні супутні захворювання, переносять коронавірус дуже важко.
Найвища температура, яка була – 37,3 градуси. Але і вона протрималася кілька днів.
Віктор розповідає, що до того у лікарні майже не лежав. На грип і ГРВІ, бувало, хворів, проте на здоров’я не жалівся. Свій імунітет та легкий перебіг хвороби пояснює стійкою нервовою системою, адже старався не брати все «близько до серця», а також позитивним мисленням.
«Ми з товаришами відпочивали в санаторії «Червона калина» Рівненської області. 1-го квітня його закрили, не добули там 8 днів. За нами приїхав син чоловіка, того, який також мав коронавірус і вже помер. Син працює на «швидкій», він був хворий і виходить нас заразив.
Коронавірус виявили в мого напарника, з яким лежимо зараз в інфекції, в окремій палаті. Ще в одного, з яким відпочивали в санаторії, не виявилося симптомів і він був на самоізоляції у власному будинку», – говорить Віктор.
Чоловік зазначає, що в лікарні робили все, що треба. Йому безкоштовно ставили крапельниці, в основному лікували антибіотиками.
Аналізи, мазки з горла, брали в чоловіка кілька разів, зразки відправляли в Луцьк. Перший результат був позитивним, днями прийшов негативний і 22-го квітня взяли ще один. Після контрольних результатів ПЛР у Віктора та його родичів, у яких також їх відібрали, чоловіка відпустять додому.
«Хворобу ні я, ні напарник, майже не відчували. Я навіть не кашляв. Маю цукровий діабет, цукор навпаки понизився. 5 днів як мені відмінили анбіотики. В 72-річного товариша температура довше трималася. І він має силікоз, то було відкашлювання», – розповідає чоловік.
Журналісти поцікавилися, як реагували сусіди, адже чоловік проживає в багатоквартиному будинку.
«Всі реагували, можна сказати, позитивно. Рідні, які жили зі мною, на самоізоляції. Родичі і сусіди приносять продукти та лишають під дверима. Прийшлося собаку віддати друзям, адже треба комусь її вигулювати», – говорить Віктор.
Великдень довелося святкувати в лікарні, родичі передавали паску та м’ясо.
При поверненні додому Віктор найбільше мріє прийняти ванну. Розповідає, що як шахтарю, йому важко витриматувати те, що довго не мився.
«Як повернуся додому перше, що хочу – прийняти ванну, забрати собаку, та й кіт вдома сумує, – говорить Віктор, – Більше страху, аніж тієї хвороби. Я її не відчував. У нас забрали одяг для дезінфікування і якщо все нормально, аналізи наші і родичів негативні прийдуть, то поїдемо додому».
Тож, Віктор радить не нехтувати карантинними заходами, але і не боятися надто коронавірусу, не переживати і не панікувати.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!