Вчора ввечері позицію, якою командував молодший лейтенант Тарас Матвіїв, у районі села Троїцьке Попаснянського району, атакували окупанти.
Били зі 120 мм мінометів. Одна з мін потрапила у бліндаж, де було двоє вояків. Бліндаж загорівся і частково обвалився. Тарас першим кинувся на допомогу побратимам – витягнув двох своїх бійців назовні і відніс у безпечне місце. У цей час ще одна міна впала на позицію і осколками смертельно поранила Тараса, повідомляє пресслужба 24 ОМБр імені короля Данила.
Матвіїв Тарас Тарасович народився 18.02.1989 року на Волині, після закінчення середньої школи у 2006 році вступив на навчання до Львівського національного університету імені І.Франка, який закінчив у 2011 році, здобувши фах журналіста. Працював на телеканалах Києва та мас-медіа Львівщини.
Коли почався Майдан, зрозумів що однієї журналістики йому замало. У 2013-2014 роках був учасником Революції Гідності. Згодом разом із групою активістів розшукував безвісті зниклих майданівців. З початком російської агресії допомагав війську. Наприкінці 2014-го усвідомив, що йому замало лише волонтерської діяльності, збору коштів і ресурсів. Поставив собі за мету потрапити у Збройні сили або ж до лав добровольців.
Навесні 2015 року вступив до лав окремої добровольчої частини «Карпатська Січ» і обороняв наші позиції в Пісках, Водяному, Опитному, Первомайському. Пізніше був обраний депутатом Жидачівської районної ради на Львівщині, але його все одно тягнуло на фронт – Тарас не міг пробачити ворогу за загиблих товаришів. З вересня 2018 року вступив на курси лідерства Академії сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного, щоб стати офіцером Збройних сил України. В 2019 році направлений для подальшого проходження військової служби до 24 ОМБр імені короля Данила.
Волонтер і доброволець, депутат і громадський діяч, журналіст і майданівець, активний і небайдужий громадянин нашої країни та справжній офіцер – це все про нашого Тараса, який назавжди залишиться в нашій пам`яті.
У квітні цього року, немов заповіт на своїй сторінці у соціальній мережі фейсбук, Тарас написав: «Прошу. Не віддавайте свої свободу і права через паніку та страх. Потім їх доведеться повертати кров'ю».
А про свій військовий вибір Тарас говорив: «В мене не стоїть ціль дорости до генерала. В мене ціль на своєму рівні, як командира взводу, просто працювати якісно, робити максимально все залежне від мене, виконати свій обов’язок до останку і «віддячити» противнику за всіх товаришів яких я втратив».
Командуванням частини та побратимами Тараса ініційовано процедуру подання молодшого лейтенанта Матвіїва Тараса Тарасовича на звання Героя України, яке він заслужив по праву.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!