Правоохоронці розповіли, чому турки шукають собі наречених серед українок
Україна

Правоохоронці розповіли, чому турки шукають собі наречених серед українок

13 вересня, 20:35
0
0
Сподобалось?
0

Нещодавно ми розповідали про те, як завдяки Інтернету молода дівчина знайшла своє кохання у Туреччині. Однак не завжди знайомства в мережі мають щасливе закінчення.

Обіцяв приїхати з шубами

З Ларисою ми дружили в університеті. Підтримували зв’язок і потім. Знала, що вона розлучилася з чоловіком, видала доньку заміж. Сама тягнула чималу господарку в селі на Львівщині. Згодом жила в громадянському шлюбі, але трапився пияк, і вона його прогнала. Про гіркі моменти життя знали лише найближчі, а у соц­мережах Лариса виставляла сяючі радістю фото. Вона – білявка із синьо-волошковими очима. Жінка-мрія, а не зморена роботою селючка! Тож не дивно, що під фотографіями коментарі писали зовсім незнайомі чоловіки. Чимало серед них було громадян Туреччини. «Нащо вони тобі треба?» – допитувалася. «Ай, то так. Щоб скучно не було», – віджартовувалася подруга. Переписувалася з ними завдяки гугл-перекладачу, іноді розмовляла з тими, хто хоч трохи знав російську. А через деякий час ошелешила повідомленням: «Турок їде до мене у гості! Везе три шуби, бо у них вони дуже дешеві. Де ж я маю його приймати? У село не повезу. Може, ти допоможеш? Знайди у Луцьку якийсь готель».

Я не могла їй відмовити, тож житло придивилася, але у зазначений день турок не приїхав. На повідомлення не відповідав. Зник. Лариса дуже переживала. Об’явився через місяць. Пояснив, нібито в Україні потрапив у аварію, лежав у лікарні, шуби вкрали, то не хотів їхати без подарунка. Ну хто б повірив у таку відверту брехню?! А Лариса повірила! Подружка зізналася, що так втомилася від буденності, тяжкої сільської праці, а її Аслан писав такі лагідні слова – і на серці ставало легше. А нещодавно подзвонила мені:

– Усе дістало! За роботою нема коли для себе пожити! Лишаю корову на сусідку, а сама їду в Анталію. Аслан знайшов роботу в барі. Тиждень працюєш, тиждень відпочиваєш. І гроші зароблю, і море побачу. Він дорогу оплатить, готель зніме.

– Чи ти здуріла? – випалила я. – Ще в бордель здасть чи рабство яке? Я скинула Ларисі посилання з розповідями про те, чим загрожує поїздка у чужу країну. Вона призадумалася і розповіла туркові, що подруга лякає рабством. А кавалер розсердився і… перестав писати. Тепер Лариса не спілкується зі мною – мовляв, я в усьому винна.

«Хотів, щоб я тільки його гляділа»

З турецькими залицяльниками мала справу і 50-річна Ірина з Горохівського району. Один виявився особливо настирливим і все запрошував у гості. Навіть фото документів своїх надсилав, але Іра категорично відмовилася їхати у Стамбул.

– Хочеш, приїжджай до мене! – заявила. Навіть не думала, що турок скористається запрошенням.

Аміру було далеко за шістдесят. Колишній військовий часто приїжджав відпочивати в Одесу, Карпати. Знав російську, тож без проблем знайшов село, де жила Іра. Коли повідомив, що скоро прийде до хати, жінка мало не зомліла. Донька із зятем теж не були у захваті від несподіваного гостя. Але ж не виганяти людину!

– Аміру дуже сподобалося у нас, – розповідає. – Ходив за квочкою з курчатами, яйця в кошик збирав. Усе розглядав. Дивувався, як тяжко працюють жінки в селі. Не міг зрозуміти, як то я йду зранку порати господарку, а не гляджу його. Треба ж сидіти і няньчити чоловіка. Скажу чесно, турки не для українок. У них зовсім інше розуміння життя. Скільки той Амір в мене побув? Три дні, а вже хотів керувати! Я не така. Сказала: «Хочеш зі мною жити – купуй хату в Україні, бо я до дітей турка не приведу». Він нібито й не проти, але довго думав. Мені такий не підходить.

Спеціально шукають християнок

Заступник начальника відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, Головного управління Нац­поліції у Волинській області Олександр Зотько застерігає: не варто сліпо вірити словам незнайомців. Тим більше, погоджуватися на поїздку в чужу країну, де свої порядки і правила.

– Найчастіше, запрошуючи українок, громадяни Туреччини шукають легкої наживи, – зауважує Олександр Миколайович. – І мова тут не лише про сексуальні послуги. Бували випадки, коли після проведеної разом ночі кавалер заявляв, що українка має виплатити йому кругленьку суму, бо інакше відео їхніх любощів надішле родичам, знайомим бідолашної. Ще інший варіант: обіцяв влаштувати на роботу офіціанткою, а жінці довелося працювати в масажному салоні й надавати сексуальні послуги. Навіть якщо українка таки стала дружиною громадянина Туреччини, це не гарантує їй безхмарного життя. Турки, якщо їхні батьки не глибоковіруючі мусульмани, легко одружуються на християнках. У такому шлюбі не дотримуються умов Корану. Не треба платити калим сім’ї нареченої. Для турків велике значення має поява нащадка. У нас був випадок, коли волинянка, яка кілька років була там замужем, народила сина. Але не могла терпіти принижень і хотіла повернутися додому. Дитину їй не віддавали. Лише хитрістю жінці вдалося дістатися консульства і за допомогою дипломатичних важелів вирішити цю проблему. Однак так просто все не закінчилося. Турецькі родичі приїжджали з погрозами в Україну, лякали волинянку, хотіли забрати сина. Тому треба бути дуже обережною, починаючи стосунки з іноземцем. Кожна жінка має право на щастя, але у його пошуках обпектися доводиться не раз.

Руслана ТАТАРИН


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися