Отця Олексія Філюка знають у всій Україні. Він об'єднав десятки тисяч користувачів соцмереж у своєму блозі, де розповідає про себе, молиться та готує різні смаколики. Як священник з Вінниччини створив найбільшу в Україні онлайн-парафію, всиновив і виховує двох синів і ділиться щирістю зі світом — в інтерв'ю 20хвилин
— Із прийдешніми святами Вас, отче. Розкажіть як святкуватимете Різдво та що має бути найголовнішим у цьому святі? Чи відчуваєте вдома святковий настрій?
— Найбільша традиція — це святкування Різдва Христового у сімейному колі, по-християнськи. Увечері ми усі з'їжджаємось до батьківської хати на вечерю, готуємо 12 пісних свят. Звичайно, молимось. Після вечері йдемо на Повечіря. Всією сім'єю, це теж традиція — на Різдво йти у храм разом з рідними. Потім повертаємось додому, відпочиваємо, а рано — на Службу Божу. Не в дідухах Різдво, не в куті і навіть не в 12-тьох стравах, а в дійсному прославленні Сина Божого. Ми часто колядуємо. І в цьому є Різдво. Традицій у нас мінімум, головна традиція — це з Богом, з Церквою, з сім'єю.
— А ялинку вже прикрасили?
— Ми почали прибирати будинок ще з 24-го грудня, зробили різдвяні букети з ялинок. Від ялинки вже який рік поспіль ми відмовляємось, щоб зберегти бодай одну лісову красуню від зрубу. Натомість із гілок ми робимо букети, прикрашаємо їх і вони нам милують душу.
— Ви частково і кулінарний блогер. Тож поділіться своїм рецептом куті. Що ще смачненького готуватимете на свята.
— Про смачненьке, то нещодавно знімав відео про те як я готую солодку шубу. Воно дуже сподобалось людям. Багато хто кидав фото, що робив таку ж вдома. (Посилання на рецепт дивіться нижче — прим.ред) На Різдво теж планую зробити таку. Про кутю — то відварюю зерна пшениці. У макітрі розводжу або готову макову суміш або мак тру з цукром. Даю трошки халви, бо ми любимо, вишні кисленькі без кісточки. Додаю меду і волоські горіхи. Багато куті не роблю, може літру, може півтора.
— Ваш блог став великою частиною життя. Скільки уже підписників у вас?
— На фейсбук-сторінці 65 тисяч, на сторінці в Instagram — понад 10 тисяч. Направду, я не сподівався, що людей буде так багато, але я проповідую Слово Боже і є ті, хто хоче його слухати. Щовечора о 21 годині ми збираємось на слухання і роздумуванням над Божим словом.
— Чи підтримують ваші сини те, що ви займаєтесь блогерством. Розкажіть про Віктора і Сергія. Як вдалось побудувати такі теплі взаємини з ними?
— Віктор живе зі мною вже чотири роки, Сергійко — два. Дай Боже, щоб у кожній повній сім'ї діти були такі щасливі, як щасливі мої діти тут. Не хочу себе перехвалювати, але вони мають свій простір, мають свої кімнати, вдома чисто, приготована їжа. Вони знають, що їх люблять. У нас є традиція щосуботи проводити день разом. Ми готуємо, прибираємо вдома і у храмі, і все це разом.
— Як ви усе встигаєте: дім, кухня, діти... А ще й сотні і навіть тисячі імен за здоров'я, які люди залишають в коментарях. Скільки часу іде на те, щоб виписати ті імена та на молитву?
— Якщо з Богом все встигаєш, все реалізовуєш вчасно. До прикладу на карантині я почав практикувати записки за здоров'я онлайн. Буває таке, що є дві-три тисячі коментарів. І в кожному по п'ять-десять імен, а то і більше. Щонеділі і щосвята я не пишу про те, що буду молитись за здоров'я, але по-можливості роблю це. Наприклад перед Різдвом люди почали писати коментарі за здоров'я. За день до свята в обідню перерву на роботі я буду видруковувати коментарі. На це піде 500-600 листків паперу. Буде може 3-4 тисячі сімей, в кожній по 5-10 імен, а то і більше. З них одиниці роблять пожертви. Якщо з тисячі людей двоє-троє зроблять пожертву — то буде добре. Але я не за гроші молюсь. Просто такий час, що в карантин не кожен може піти до церкви і дати за здоров'я. Я роздруковую ці коментарі і коли є час вечірньої служби, то я роблю Проскомидію за здоров'я тих людей, які писали. Я це роблю не сам. Я виймаю часточки, поминаю, біля мене стоять мої діти, і ми разом вичитуємо кожне ім'я. Якщо не встигаємо це зробити -—вичитуємо ще на Ранішній службі. На новий рік ми читали їх більше години. Нас було семеро церковників. Якби я читав сам — то було б 7-8 годин.
— Чого побажаєте нашим читачам на Різдво?
— Насамперед, зустріти його з рідними. В мирі, в любові, в спокої. Щоб в кожному домі було радісно і тепло. Щоб зустрілись ті рідні, які давно не бачились і усіх об'єднала гучна коляда.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!