У Миколи Томілка з Чернігова за його практику фітотерапевта налічується понад вісім тисяч пацієнтів, і дев’яносто відсотків з них онкохворі. Спостереження про кожного з них травник записує у щоденнику, який ретельно веде: перебіг хвороби, призначення, результат. І так роками, бо ця недуга швидко не долається.
Допомогли знання черниці
Що таке рак, Микола Миколайович відчув на собі. Закінчив Чернігівський педінститут, але робота в школі не приносила внутрішнього задоволення, тому став військовим. 26 квітня 1986 року, в день аварії на ЧАЕС, Микола Томілко здійснював планові стрибки на аеродромі в Чернігівській області. Потім служив на військовому хімічному полігоні у Саратовській області в Росії. Можливо, це й вплинуло на здоров’я, бо офіцеру поставили страшний діагноз: гострий лейкоз крові. Тож Микола повернувся у рідний Чернігів тридцятирічним інвалідом першої групи, лікарі казали, що йому залишилося жити зовсім мало.
– Коли лікуючий чернігівський онколог ввів мене в стан ремісії, щоб якось втішити батька, я пішов на прийом до чернігівської травниці Марії Никонової, – згадує Микола Миколайович. – У силу лікарських рослин тоді ще не вірив, але й втрачати було нічого. Переді мною постала сімдесятирічна жінка, яка дала збір трав на три місяці. Але вже через три тижні я відчув у собі зміни на краще і з’явилася якась нахабна впевненість, що виберуся з цієї прірви. Через пів року здивував лікарів. А ще взагалі відмовився від хіміотерапії, повністю перейшов на трав’яні збори, які готував сам.
З Марією Никоновою у Миколи Томілка склалися теплі родинні стосунки, він був їй наче син. Чоловік навідував свою рятівницю, допомагав збирати лікарські рослини по всій Чернігівщині. У свій час вона також переборола рак: жінці мали видалити нирку, але її вилікувала травами черниця Клавдія.
– Клавдія в молодості була комсомолкою, під час Другої світової війни врятувала на фронті чимало радянських солдатів, – розповідає Микола Томілко. – Після війни вона хоч і стала монашкою, але жила в миру, бо влада тоді переслідувала таких людей. Шістнадцять років збирала Марія Никонова з Клавдією цілющі трави, от черниця й передала моїй рятівниці усі свої знання.
Лікує 150 видами рослин
Під час спілкування Марія Никонова помітила, що Микола дуже швидко запам’ятовує трави, хоча після хіміотерапії у нього були чималі проблеми з пам’яттю, і зрозуміла, що матиме послідовника.
– Рішення серйозно зайнятися лікарськими рослинами прийшло несподівано, коли на початку весни 1992 року я побачив на проталині кілька жовтеньких квіточок мати-й-мачухи, – згадує мій співрозмовник. – У 34 роки вступив на вечірнє відділення чернігівського медучилища, закінчив курси нетрадиційної медицини і раз на кілька років проходив переатестацію.
Нині Микола Томілко успішно лікує травами інших. Підбирає їх з урахуванням скарг пацієнта, його анамнезу, супутніх захворювань, емоційного стану, соціально-побутових умов, результатів УЗД, МРТ, КТ, аналізів. Іноді запитання травника аж дивують пацієнтів. Але у цій справі дрібниць не існує. Для кожного – індивідуальний рецепт, з яким фітотерапевт направляє хворого до лікаря на погодження. Трави підвищують ефект медикаментозного лікування, зменшують побічні дії препаратів. Тривалість лікування онкохвороб не менше п’яти років. Спочатку Микола Томілко дає пацієнту збір трав, окремі з них він вирощує та сушить власноруч, потім навчає хворих збирати лікарські рослини і готувати з них відвари самостійно.
– Якщо дотримуватись усіх моїх рекомендацій, як свідчить практика, рецидив хвороби зводиться до нуля, – наголошує травник. – Мої збори за складом складні, але ефективні. Варто пам’ятати, що велику роль у збереженні нашого здоров’я відіграє й профілактика онкозахворювань та інших недуг. Тому важливо круглорічно підтримувати імунітет відварами лікарських рослин в перехідні періоди: середина лютого-березня, травня-червня, серпня-вересня, листопада-грудня – тривалістю в пів місяця.
Наталія ЛЕГКА
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!
Валентина
Дайте ,будь ласка,контакти травника з Чернігова- Миколи Томілка