Марія КАПНІСТ-СІРКО
Україна

Прапраправнучку отамана Сірка катували у сибірських таборах

6 лютого 2021, 17:31
0
0
Сподобалось?
0

Цю колоритну актрису, кого б вона не грала, Бабу Ягу чи відьму, витончену аристократку чи циганку, забути було неможливо. Марія Капніст знялася у 120 фільмах, зокрема, «Табір іде в небо», «Руслан і Людмила», «Відьма», «Олеся». І мало хто знав, що вона, титулована графиня і прапраправнучка кошового отамана Сірка, артистичну кар’єру розпочала, коли їй було вже майже під п’ятдесят.

Засудили на вісім років, а вийшла через п’ятнадцять

У її жилах текла грецька, українська і російська кров. Маріетта Капніст-Сірко народилася у 1914 році в сім’ї, добре відомій в Петербурзі. Сам Федір Шаляпін любив бувати у них вдома, бо був таємно закоханий в маму дівчинки Анастасію Дмитрівну, яка знала 18 мов і була праправнучкою отамана Сірка. Та щасливе безтурботне дитинство маленької Мері тривало недовго. У 1917 році почалася більшовицька революція, і титулована маленька графиня втратила все. У Криму, куди її сім’я втекла від переслідувань, тата розстріляли чекісти, а 14-річна сестричка, на очах якої загинув батько, померла від розриву серця, дім їхній зруйнували. Маленьку Марію з мамою врятували татари – вони допомогли їм втекти з міста, переодягнувши у татарський національний одяг.

Лише у 1930 році Маріетта знову повернулася у Петербург і спробувала стати актрисою. Їй навіть пророкували велике театральне майбутнє. Та пильне око ЧК не давало Капніст спокою. Вона змушена була переїздити з міста у місто, змінювати професії, намагаючись стати невидимкою. У1941 році її арештували і засудили до восьми років ув’язнення як іноземну шпигунку. І життя колишньої графині перетворилося на справжнє пекло: етапи, пересильні тюрми, табори, рабська важка праця, а ще постійні приниження, домагання начальника табору. За непокору горду спадкоємицю кошового отамана Сірка не раз кидали у карцер. Бо вона «була обурливо недисциплінована, а її поведінка не піддавалася контролю». Навіть крижані ванни не могли її усмирити.

Дочка не признала Марію

Але і в цьому пеклі доля подарувала їй велику радість – у 36 років Марія завагітніла. І ніхто не знав, від кого. Можливо, від польського інженера, який теж відбував покарання у цьому таборі. Ще одна версія – нібито це був нащадок князів Волконських. Табірне начальство вимагало від дитини позбутися. А коли жінка не погодилася, стали її катувати. Роздягали на морозі до сорочки і обливали крижаною водою, били так, що випали зуби. Все ж у 1950 році її дівчинка народилася. Це було справжнє диво, що дитя з’явилося на світ живим і здоровим. До звільнення Марії залишалося геть небагато. Якось Капніст побачила, як вихователька у дитсадку знущається над її дворічною Радочкою. Не втрималася і дала жінці ляпаса. Отримала ж за це ще десять років тюрми. Дитину відправили у дитбудинок, а Маріетту знов повезли етапами у нові табори.

Вона розуміла, що може втратити доньку назавжди. І знайшла єдино можливий вихід: попросила табірну подругу Валентину Базавлух розшукати дівчинку, коли вийде з тюрми. І та її прохання виконала. Рада росла з Валентиною, нічого не знаючи про свою рідну маму. На волю Капніст вийшла у 1956 році беззубою бабусею, геть сивою, а обличчя було помережане такими глибокими зморшками, що вона сама себе у дзеркалі не впізнала. Хоча їй було лишень 42. Її давній друг прийшов зустрічати Маріетту з поїзда, але не підійшов, бо не впізнав, поки вона його не окликнула. Ще більше потрясіння чекало на неї, коли приїхала до доньки. Дівчинка її не прийняла. Вирішуючи в опікунській комісії, з ким жити, донька обрала Валентину, а не рідну маму. Як писала потім Капніст, це було для неї більшим ударом, ніж усі тюремні страждання.

Ночувала в телефонних будках

Після всього вона поїхала до Києва й жила як безхатько. Ночувала на вокзалах, у під’їздах, телефонних будках і парках. Щоб вижити, бралася за будь-яку роботу. Але після всього цього доля таки мала їй усміхнутися! Біля кас кіностудії Довженка згорблену Капніст у брудній фуфайці помітив режисер Юрій Лисенко і запропонував зніматися в кіно. Він був переконаний, що перед ним актриса, такою фактурною і неповторною була її постать.

Після цієї зустрічі почався її кінотріумф – знялася у понад сотні фільмів, де грала не головні ролі, але завжди запам’ятовувалася. А ще Маріетта Ростиславівна врешті налагодила гарні стосунки зі своєю дорослою донькою.

25 жовтня 1993 року Марія Капніст загинула під колесами авто, коли перебігала вулицю неподалік кіностудії Довженка. Вона ніколи не користувалася підземним переходом, бо після роботи на шахтах страждала на клаустрофобію. Їй було 79 років. Свій останній спочинок знайшла на родинному кладовищі в селі Велика Обухівка на Миргородщині, де похований її знаменитий дядько, відомий поет і громадський діяч Василь Капніст.

Олеся ВЕРЕСКОВЕЦЬ


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися