Не встигає блиснути перше весняне сонечко, як його заволікає їдкий дим та сморід від спаленого сухостою. Незважаючи на заборону, люди вперто випалюють не лише свої присадибні ділянки, а й луки, пасовища та очерети. Потім кашляють, задихаються від алергій та навіть переносять інфаркти. А ще жаліються на поганий врожай чи тлю, яка з якогось дива атакувала господарство. І ніяк не пов’язують це все зі своїм «прибиранням». Хоча й екологи, і лікарі б’ють на сполох та називають це екологічним вбивством людей.
На сади нападе тля, городи заглушить бур’яном
– Так завжди усі робили, і нічо! Трава почне краще рости, – буркнула мені на ходу жінка, яка згребла сміття зі своєї дачної ділянки на узбіччя дороги і підпалила. Мовляв, якщо вогонь і перекинеться далі, то нічого страшного. Ба, навіть корисно…
Насправді тут і натяку немає на користь. Від вогню та диму страждає все: ґрунт, зелені насадження, повітря і наше ж здоров’я. За інформацією Національного екологічного центру України, при згоранні сухостою утворюється чадний газ, який блокує постачання кисню до нашого організму, а у небезпечному тліючому сухостої виділяються близько 300 шкідливих сполук. І ми усім цим дихаємо! Лікарі не втомлюються застерігати: дим провокує бронхіальні астми, алергії, хвороби бронхів і навіть рак. Особливо слід уникати задимленого повітря дітям, вагітним та людям з хронічними захворюваннями серця, для яких прогулянки можуть закінчитися навіть інфарктом.
Неймовірно шкодять ці випали й природі. Екологи пояснюють – від спалення помітно знижується родючість ґрунту, уже не залишиться колишнього різнотрав’я, бо його заглушують бур’яни. До одного виду рослини «прив’язані» приблизно 20 видів комах! Тобто гине рослина – гинуть й комахи, їхні личинки, дощові черв’яки, які беруть участь у процесах ґрунтоутворення. В екосистемі усе взаємопов’язано. Спалите траву – зникнуть бедрики, які винищують шкідників, а тому плодові дерева та угіддя відразу ж «завоюють» тля і павутинний кліщ.
Задихнувся – і впав у вогонь
За випалювання сухостою цьогоріч штрафи зі 150–360 гривень піднялися до 3000–6000. Здавалося, мало б людей стримувати, але де там. Ледь не щодня летять страшні новини: на Львівщині вщент згорів автомобіль та господарська будівля, а на Закарпатті 34-річний чоловік із 60% опіків опинився в лікарні. На Житомирщині старший чоловік надихався диму і впав просто у вогонь, його взялася рятувати дружина – тепер обоє в лікарні, чоловік має 80% опіків тіла.
Як повідомив керівник прес-служби волинських рятувальників Володимир Нестеров, з початку року в області спалахнуло 64 пожежі, спричинені підпалами сухостою. Постраждала площа 53 гектари. Екологи (а з минулого тижня ці повноваження мають і рятувальники) виписали вже кілька десятків штрафів на паліїв (а це від 3000 гривень!). Люди знають про заборону, чули вже про збільшені штрафи, однак вперто палять суху траву, від чого гинуть поля і болота та ледь не пускають з димом цілі села. Тільки тепер оглядаючись, щоб ніхто того не побачив.
Якщо не палити, то що робити?
Хороші господарі переконують – компостна яма вам у поміч. Зробити її не складно. Викопати яму, при бажанні обкласти її дошками (з просвітами) і скидати туди усі відходи: харчові, подрібнений бур’ян, бадилля, гній, опале листя. Щоб компост вийшов гарним, укладати його треба шарами товщиною не більше 15 сантиметрів і присипати землею, а ще періодично поливати та перемішувати. Дехто використовує спеціальні засоби для швидкого гниття, які продаються в магазині, або кладуть туди черв’яків. Зазвичай процес гниття триває близько двох років.
Також можна скористатися досвідом жительки села Іванівка Рівненської області. Адже Олена Аксьонова замість спалювання сухої трави приловчилася вирощувати у ній городину. Зізнається, ідею знайшла в Інтернеті. Вона лаштує з неї теплі та насипні грядки. Робить так, бо помітила, що земля на місці, де раніше усе спалювала, стала менш родючою. Для цього викопує траншею, на дно вкладає сире гілля, далі – суху рослинність, яка зимувала на її городі з минулої осені. На кінець все засипає землею. Тут пані Олена планує саджати огірки, тому що вони люблять тепло. А от картоплю вирощує на насипних грядках. В основі – гілки малини та ожини, зверху – листя. Господиня переконує, що картоплю не треба підгортати, у ній не заводяться жуки, бо зазвичай вони живуть в землі, а тут лише листя.
Мирослава КОСЬМІНА
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!