Ця бідолашна жінка за свій вік витерпіла немало. Олена Цимановська народилася у Мурманській області в Росії, через обмороження ніг втратила ступні. Доля й так добряче її покарала, бо не може самостійно ступити ні кроку. А тут ще з матері-каліки почав знущатися рідний син!
Ночувала за хатою в бур’янах
Живе баба Олена у селі Везденьки Чорноострівської ОТГ на Хмельниччині. У хатині – лише вона та син. Пенсію отримує жінка, а розпоряджається нею… хлопець.
– Син п’є, – бідкається старенька. – Коли приходить додому п’яний, втікаю за хату. Сиджу в бур’янах, щоб не бив. Не раз там і ночую. Десь у тих заростях і паспорта згубила. Бо завжди беру його із собою. А як без документа?
Дати раду молодому пияку скалічена мати не може. А заступитись за неї, плаче, нікому.
Втративши паспорт, пенсіонерка зажурилася ще більше. Стала думати, як виробити новий. Їй видали довідку про прописку та порадили їхати у місто Хмельницький. І баба Олена зібралася в дорогу – без милиць та візка, навкарачки.
Жінка розповідає, що має в обласному центрі подругу, якій 70. Зателефонувала їй заздалегідь, напросилася у гості. Розуміла, що може за день і не впоратися. Аби не їхати з порожніми руками, склала рюкзак гостинців – усе, що мала вдома: картоплю, буряк та всяку городину, вирощену власноруч. «Небагато», кілограмів… 20! Повантажила на плечі й рушила в дорогу.
Ще й «ганяли» по кабінетах
До Хмельницького добралася без особливих пригод. Благо, подруга Настя, як і домовлялись, прихистила на ніч. А зранку баба Олена помандрувала у ЦНАП. І ніхто дорогою не звертав на нещасну жодної уваги. Лише одна перехожа схилилася й перепитала, чи жінці потрібна допомога. Це місцева жителька Людмила Романенко. Побачене й почуте настільки її вразило, що не могла стримати емоцій та виклала все у мережу:
– Бачу, жінка якась повзе з іншого боку вулиці по тротуару. Без ступень, на руках має робочі рукавиці. Як, скажіть, можна без ніг добиратися до маршрутки селом, озираючись, чи не бачить п’яний син, без супроводу і візка, з 20-кілограмовим рюкзаком?!
Історія безногої бабусі до глибини душі вразила пані Людмилу, і вона взялася допомогти подати старенькій документи на відновлення паспорта. Коли повела бабу Олену до ЦНАПу, чиновники направили її в інший орган. Там попросили свідоцтво про народження, а жінка його не має. Словом, довелося пройти не одне коло пекла.
– Але за місяць у жінки вже буде паспорт, – радіє Людмила Романенко.
Колись мала у місті трикімнатну квартиру
Під повідомленням пані Людмили розгорілася дискусія. Усіх обурило, чому жінку, яка не може ходити, змусили повзати від кабінету до кабінету? Голова Чорноострівської селищної ради Михайло Дзісь пояснив:
– Я – той хірург, що оперував цій жінці ступні. І хочу сказати, що вони не зовсім ампутовані. Ми ставили хвору на милиці, пропонували їй виготовити спеціальне ортопедичне взуття – й ходила б ногами. Однак пацієнтка відмовилася. Не захотіла також обслуговуватися у територіальному центрі. З приводу паспорта: документ жінка втратила, але якби повідомила, що збирається в місто, ми б надали транспорт, до нас по допомогу у його поновленні не зверталася. Громада завжди старалася йти назустріч цій сім’ї. Незважаючи на те, що в Олени Цимановської є син, вона отримує соціальні послуги на безкоштовній основі, як одинокі люди. Їй прибирають в хаті та на подвір’ї, приносять продукти. Ми виділяли їй допомогу на лікування, виробили інвалідність, сприяли в оформленні субсидії. Але зрозумійте, там є свій спосіб життя.
Знайомі родини розповіли, що Олена Цимановська колись жила в обласному центрі і мала там трикімнатну квартиру. Але вела безпутне життя, не могла дати собі й помешканню ради, тож через борги квартиру у місті втратила. Аби не опинилася на вулиці, жінці допомогли придбати хатину в селі. При вселенні у 2002 році там було все необхідне – і газове опалення, і меблі, і подушки, і каструлі, і фіранки на вікнах. А вже до зими не лишилося нічого – все пропили, навіть вікна. Й обморозилася жінка… в хаті.
Як би не було, а минуле жінки – її особиста справа. Недарма кажуть: не суди – й судимий не будеш. А допомогти знедоленому – святий обов’язок кожного.
Наталія КРАВЧУК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!