Направду унікальна історія сталася на Прикарпатті. 60-річний Роман Гулак – єдиний в Україні батько, який сам виховує 11 усиновлених дітей.
Усе почалося з того, що чоловік хотів усиновити одного хлопчика. Життя з дружиною, вчителькою, не вдалося – розлучилися через 1,5 року спільного життя. Якось він прочитав у газеті про усиновлення дітей. Тоді ж почав дізнаватися, чи має таке право одинокий чоловік. Коли довідався, що закон цього не забороняє, узявся втілювати справу в життя. Йому так хотілося мати дитя, навчити його чомусь, дати йому щось хороше у житті. Про те, що виховуватиме 11-ть, навіть подумати не міг. Але коли чоловік вперше прийшов у Дитячий будинок, то отримав справжній стрес: кожен малюк хотів, аби його усиновили, майже всі кидалися йому на шию і благали, аби він забрав їх до себе додому.
Романа познайомили з 14-річним хлопцем, і чоловік одразу вирішив обрати цю дитину. Однак у підлітка були ще 2 молодші сестри і їх аж ніяк не хотілося розлучати. Тоді чоловік вирішив: бере трьох! А коли вже почав оформляти документи, дізнався, що є ще подруга дівчаток. 13-річна Надійка перебувала у будинку з 9-місячного віку. Її покинула мама, бо у неї були хворі нирки. Дівчинці щороку потрібно було їздити до Києва на лікування.
– «Та що там вже, давайте і її в цю компанію», – сказав я тоді. – Так у мене з’явилися ці 4 діток, – розповідає чоловік.
«Горджуся таким татом!»
Надійка розповідає, що спочатку було незвично у новій сім’ї. Зокрема, через те, що є лише батько. Але діти швидко звикли, допомагали одне одному і новому татові.
– У нього дуже велике і добре серце, адже він погодився на таку кількість дітей сам. Я завдячую тільки йому, що я така виросла. Все, що я маю, це завдяки йому. І горджуся, що у мене такий тато і уже дідусь мого сина, – розповідає Надія.
Через певний час служба почала сама телефонувати до Романа Гулака. Зазвичай це траплялось тоді, коли вони не могли впоратися зі складними дітьми, от і шукали, кому можна віддати їх на виховання. Ось так пан Роман із одинокого чоловіка став батьком 11-ти дітей.
«Він один замінив мені маму і тата»
Коли соцслужби запропонували чоловіку усиновити 17-річного важкого підлітка Віктора, якого через життєві обставини виховала вулиця, чоловік закликав усіх на сімейну раду, де розповів ситуацію. Діти погодились, аби хлопець став їхнім новим братиком.
– У мені був лиш негатив, але тато крізь нього побачив мої світлі сторони. І все, що я вмію зараз робити, – це завдяки йому, – ділиться нині Віктор.
Віктор живе у сім’ї вже три роки. Хоче йти на службу в армію. Пан Роман вважає такий вибір сина свідомим і пишається ним.
Одного разу до чоловіка зателефонував керівник у справах дітей Франківської області і повідомив, що є дівчинка Марія, яка може потрапити в Дитбудинок, якщо її не забрати одразу у сім’ю. Цього разу Роман засумнівався – вік уже не той. Однак його переконали, сказали, що це дуже хороша дитина, але вона згине в Дитбудинку.
– Мені тоді так йокнуло, думаю, ніколи не була в інтернаті. Я знаю, що таке інтернат. Ой, добре знаю, – каже Роман Гулак.
Нині Марія – життєрадісна дівчинка, яка має братиків і сестричок. Вона дуже вдячна своєму новому батькові, що вона не потрапила у Дитбудинок.
– Він заміняє мені і маму, і тата. Вони у мене були, але оці любов і опіку так і не дали, – зізнається Марія.
Жінки жахалися кавалера з 11-ми дітьми
Чоловік пригадує, ще коли у нього було 6 дітей і вони були малими, то писали листи до святого Миколая. Батько крадькома їх читав. І там завжди серед інших прохань було, аби до їхнього тата Миколай додав ще й маму. Від емоцій чоловік намагався знайомитися з жінками в мережі, дзвонив їм. Але коли вони тільки чули, скільки у нього дітей, зв’язок одразу обривався…
– Певно, вони думали, це ж скільки пахати треба зі стількома дітьми, – нині уже сміючись з цієї історії, розповідає чоловік.
Тепер у Віктора – троє онуків від усиновлених дітей. Люди часто кажуть Гулаку про те, що нібито діти йому потім навіть не подякують. Однак чоловік не чекає вдячності, для нього головне – що усі діти щасливі. Він вважає, що дуже важливо, аби діти не росли в інтернаті. Краще у чужих сім’ях, ніж там. Він пишається тим, що зміг прищепити їм усім любов. Одна з його доньок – Аліна, зараз заміжня, живе у Польщі та має 2 дітей.
– Її мама покинула, відмовилася від неї. А вона трясеться над своїми дітлахами, дає їм ту любов, якої сама не мала. Це ж який прогрес! Вона стала справжньою мамою, – каже чоловік.
Та додає, інша його донька – Марія – має бажання удочерити дівчинку, аби віддати їй всю ту любов, якої сама не мала. Чоловік резюмує:
– Для мене найвища подяка, що мої діти стали такими розумними. Вони вміють самі себе забезпечити.
Тепер щороку на день народження тата Романа з’їжджаються усі діти, де б вони не були…
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!