Згадалася легенда: «Коли Бог роздавав землю народам, українець спав. Прокинувся – немає йому місця. Але Бог пошкодував цей працьовитий добрий народ і вділив йому ту райську частинку, яку залишив для себе». Українці і справді живуть у райському куточку. Маємо родючі чорноземи, вугілля і залізну руду, моря та озера, нас оминають землетруси і торнадо. Але якщо природа виявилася лагідною до України, то цього не скажеш про її історію…
З чого починалася Україна...
Літописець Нестор у «Повісті минулих літ» заснування державності на східнослов’янських землях приписує варягам, яких звали «русь». Їхні ватажки Аскольд і Дір зайняли містечко Київ, засноване вождями племені полян Києм, Щеком і Хоривом. А у 882 році інший варяг, Олег Рюрикович, почувши про багатства Києва, захоплює його і оголошує «матір’ю міст руських». Він став першим князем Київської Русі. Хоч правителями Києва були скандинави, але жили тут місцеві племена полян, яких деякі історики вважають засновниками Русі.
Перші правителі Києва були купцями та воїнами, які силою поширювали своє володіння. Олег, Ігор, «хитра з чоловічим розумом» вдовиця Ольга (як описує Нестор-літописець) та її син Святослав. У 22 роки останньому вже належали землі від Волги до Дунаю. А от за часів його сина Володимира Великого та внука Ярослава Мудрого починається розквіт Київської Русі. Впроваджено християнство, слов’янське письмо, будуються сотні церков, пишуться закони, працюють школи, бібліотеки та суди. На той час з київськими князями бажали породичатися європейські монархи! Для прикладу, діти, сестри, брати Ярослава Мудрого були правителями європейських держав. А де ж у цей час була Росія, яка претендує на нашу історію? Літописи не дадуть збрехати: тоді її землі до Уралу заселяли напівдикі угро-фінські племена, які за висловом того ж Нестора «жили в лєсу і молились пню, а вєнчались навкруг єлі». Ну ніяк вони не могли бути предками українців, які на той час уже мали могутню державу Київську Русь!
Коли ж з’явилося слово «Україна»? Поширеної думки «земля, що лежить скраю» дотримуються російські історики, які переконують усіх, ніби наші землі є окраїною Росії. Однак слово «Україна» набагато старше. Воно писалося у давніх документах ще у 1187 році як назва нашої держави! Тоді ще не існувало не тільки Росії, але й бодай маленького Московського царства. А перша згадка про Москву як про невеличке село датується лише 1147 роком.
Перші олігархи – галицькі бояри
Останнім київським князем, якому ще вдалося тримати вкупі руські землі, був син Володимира Мономаха Мстислав Великий. Його смерть призвела до політичної роздробленості. Історики підрахували, що між 1146 та 1246 роками 24 князі 47 разів правили у Києві. Після розпаду великої могутньої держави у ХІІ столітті на дрібні князівства державотворчі традиції Русі перебрало на себе Галицько-Волинське князівство. Історики одностайні – саме у цей період з’явилися перші олігархи України – галицькі бояри. Хоча князі і вважалися «самодержцями», фактично, вони не могли розпочати жодної політичної акції без відома і підтримки цих бояр. У придворній війні за владу було знищено сотні бояр та десяток княжичів.
Є в нашій історії і український король. Папа Римський, котрий був беззаперечним авторитетом у середньовічній Європі, запропонував корону саме нашому Данилу Галицькому, а не претенденту з Ростово-Суздальського краю Олександру Невському. Уже тоді Данило звернувся на Захід, тим самим подавши західним українцям приклад, який вони наслідуватимуть у наступні покоління.
Мирослава КОСЬМІНА
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!