Під час Другої світової війни Українська повстанська армія воювала на три фронти: проти радянського режиму, німців та поляків. І боролася за створення Української незалежної держави. Прийнято вважати, що засновано УПА у жовтні 1942 року, проте повстанці з’явилися раніше.
Створення УПА
У червні 1941 року отаман Тарас Бульба-Боровець з Рівненщини створив УПА «Поліська Січ», що діяла на Волині, Рівненщині, Житомирщині. Великою ненавистю до більшовиків Бульба-Боровець, певно, проник ще тоді, коли нелегально перетинав кордон на Велику Україну, аби пересвідчитися, чи справді там голод. Після побаченого написав п’ятитомник «Людоїди».
А ще раніше, у 1929 році, була створена Організація Українських Націоналістів, першим головою якої був Євген Коновалець. У лютому 1940 року ОУН розкололася. Більшість її членів обрали своїм лідером Степана Бандеру, який став головою проводу ОУН-б, інша частина лишилася на боці Андрія Мельника. Одностайно головним ворогом вважали СРСР і надіялися на те, що з приходом фашистів Україна стане незалежною. Тому 30 червня 1941 року у Львові було проголошено створення Української Самостійної Держави. Але вже через дев’ять днів Бандеру німці арештували, що одразу розвіяло сподівання на співпрацю з німецьким Рейхом. У жовтні 1942 року проголосили Українську повстанську армію, в яку об’єднувалися націоналістичні сили. Головним командиром УПА з 1943 по 1950 роки був Роман Шухевич. Вона діяла не лише на Західній Україні, а й навіть на Донбасі і Кубані, що в Росії. Під час війни деякі території підпорядковувалися тільки УПА, зокрема, й відома Колківська республіка на Волині.
Колківська республіка – острівець свободи
У березні 1943 року повстанці, звільнивши Колки, села Маневицького, Цуманського, Рожищенського, Ківерцівського, Степанського районів від німців, утворили острівець вільної Української Держави. Існувала Колківська республіка до листопада 1943 року.
Тут діяла школа артилеристів і мінерів, курси медсестер, самооборонної кінної розвідки та політосвіти, працювали школи, лікарні, аптеки, клуб, у якому проходили мітинги, збори і концерти, читалися лекції. Були відкриті пункти з переробки продуктів харчування та виготовлення товарів широкого вжитку. У Колках діяла надрайонна Служба безпеки і Революційний суд.
Німецькі окупанти декілька разів намагалися розгромити Республіку. І лише 4 листопада 1943 року, залучивши артилерію, танки, авіацію, вони знищили її.
Останній бій повстанців відбувся у 1960 році
Після закінчення війни Москва поставила завдання «очистити» територію України від повстанців. Масштабні облави за участю артилерії, танків, літаків, заклики до капітуляції з обіцянками амністії, створення агентурної мережі, масове вивезення населення у Сибір – усе кинули на Західну Україну, аби знищити непереможну армію. Сексоти, перевдягнені у «бандерівців», випалювали ліси разом із селами, отруювали криниці, по-звірячому вбивали безневинних людей, аби викликати ненависть до УПА. Уже в 1945 році на території Західної України діяло 156 таких фальшивих загонів! Сили ставали нерівними, командування УПА змушене було частково вивести війська з України, а решті наказати відійти у глибоке підпілля.
Роман Шухевич, головний командир УПА, не полишив Україну. Він воював до 5 березня 1950 року – у той день пустив собі кулю в скроню, зрозумівши, що з емгебістського оточення не вирватися. Комуністи знищували провідників повстанців і навіть за кордоном. Ще раніше, у 1938 році, агент КДБ на замовлення самого Сталіна вбив вибухівкою у Нідерландах першого голову ОУН Євгена Коновальця. А у 1959 році у Німеччині комуністи вбили Степана Бандеру, ідеолога українських націоналістів.
Але повстанці ще боролися. Останній бій вояків УПА проти енкаведистів відбувся 14 квітня 1960 року на Тернопільщині – проти трьох повстанців прибули пів тисячі радянських солдатів. Усі троє пустили собі кулю, але одна з них, Марія Пальчак, вижила і відбувала табори.
Деякі вояки УПА переховувалися у господарствах рідних, у печерах, криївках аж до вісімдесятих років! А Ілько Оберишин з Тернопільщини, якого сорок літ переховувала дружина, навіть застав проголошення Незалежності! Про цю надзвичайну життєву історію «Вісник+К» писав кілька років тому.
УПА – це армія без держави. Так в однойменній книжці писав Бульба-Боровець, який помер у 1981 році в Нью-Йорку. Через її лави пройшло понад сто тисяч осіб, за участь у повстанському русі чи його підтримку репресовано понад пів мільйона людей.
Олена ПАВЛЮК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!