Олександр ЗУЄВ – автор відомих пісень
Україна

Автор відомих пісень помер безхатьком

25 вересня 2021, 22:39
0
0
Сподобалось?
0

Досі на весіллях і на сценах звучать популярні пісні епохи сімдесятих: «Чого квіти не в’януть?», «А ми удвох», «Три дороги», «Якщо поруч ти», «Моє рідне село» та ін. Але їхньому авторові вони не принесли ні слави, ні гонорарів. Він помер безхатьком у повному забутті. І сьогодні на його могилі в бур’янах стоїть безіменний хрест…

Відомі шлягери написав один з найкращих композиторів української естради Олександр Зуєв. Він приїхав підкорювати столицю з шахтарської Макіївки й одразу вступив до Київської консерваторії. А вже 21-літнім став у 1971 році художнім керівником новоствореного ансамблю «Кобза», записавши з ним перший серед українських ВІА диск-гігант. Його пісні були у репертуарі Раїси Кириченко, Костянтина Огнєвого, Миколи Гнатюка, Олександра Сєрова, ансамблів «Медобори», «Краяни», «Мальви» та інших. Чимало з них з часом стали народними. Зуєв написав також музику до багатьох телевізійних і документальних фільмів. Але на піку популярності талановитий пісняр важко захворів на психічну недугу. І від нього відвернулися всі: рідні, кохана, колеги. Затаврований печаткою душевнохворого, він став непотрібним нікому. Правління Спілки композиторів виключило його зі спілки нібито за якийсь неадекватний вчинок. Прихистком Олександра стала вулиця.

«Перед ним зачиняли двері, ховалися чи переходили на інший бік вулиці. А треба було допомогти, направити у лікувальний заклад. Там він би мав необхідний догляд. Але всі відвернулися. Я допомагав йому матеріально. Він міг зателефонувати о другій чи третій години ночі і запитати: «Як справи?» Трагедія Зуєва залишиться на нашій совісті. Всього українського мистецтва», – пише сьогодні композитор Ігор Поклад.

Могила композитора

«Це було у жовтні 2006-го. Його, холодного і голодного, відчухали в лікарні міста Буча, куди відвезла машина швидкої допомоги. З лікарні через три дні Саша втік. Шукала його в Бучі та Києві, але він ніде не з’являвся. Згодом його, побитого, привезли з Ірпеня в лікарню Бучі ще раз. Я про це нічого не знала. Там композитор Олександр Зуєв і помер 31 жовтня 2006 року. Похоронне комунальне господарство за рахунок держави поховало його як безхатька, – згадує Олена Куц, тодішня директорка Будинку творчості композиторів «Ворзель».

За п’ятнадцять років від дня смерті на могилі Олександра Зуєва на кладовищі в Ірпені зчорнів дешевий хрест. Такий, як ставлять на могилах безхатьків і безіменних. Але ні влада, ні мистецька спільнота не зробили нічого, щоб гідно вшанувати місце останнього спочинку талановитої людини, твори якої увійшли до золотого фонду національного пісенного мистецтва (у записах збереглося 26 пісень Зуєва). Зате у «Світському житті» на телебаченні наші зірки постійно красуються одне поперед одним дорогими лахами. А зібрати кільканадцять тисяч гривень на нормальний пам’ятник композитору, який залишив яскравий слід в українському мистецтві, нікому навіть у голову не прийшло. Торік, до речі, 70-річчя композитора пройшло непоміченим, як і попередні його ювілеї…

Олеся ВЕРЕСКОВЕЦЬ


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися