Заява колишнього заступника генерального прокурора України Миколи Голомші про те, що лідер Народного Руху України В’ячеслав Чорновіл після аварії був ще живий і його добивали кастетом, знову привернула увагу до обставин смерті політика. Навіть через 22 роки тут ще залишилося багато таємниць.
Свідки боялися говорити
Нагадаємо, що смертельна аварія, у якій загинув В’ячеслав Чорновіл, сталася 25 березня 1999 року. Автомобіль, у якому він повертався з робочої поїздки, під Борисполем зіштовхнувся з КамАЗом, що перегородив дорогу. Уже наступного дня тодішній міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко озвучив офіційну і єдину версію його смерті – випадкова аварія. Слідство одразу почало розвивати справу так, щоб звинуватити у ДТП водія Чорновола Павлова, який також загинув. Соратник В’ячеслава Максимовича по Руху, колишній слідчий МВС Микола Степаненко розпочав власне розслідування. І одразу натрапив на кілька нестиковок з офіційною версією. Дивувало те, чому в автомобілі Чорновола не спрацювали подушки безпеки? Чому не збігаються свідчення пасажирів та водія КамАЗу? Чому водій вантажівки і голова колгоспу були на гачку в МВС? Чому люди з навколишніх сіл повідомляють про інші підозрілі вантажівки? І зрештою, чому цих всіх «чому» вперто не помічає слідство?
Відповіді на багато питань можна було знайти на Волині. Злощасний КамАЗ віз зерно, яке заробили волинські заробітчани на Дніпропетровщині, у Кам’януху Маневицького району. За кермом був водій із дніпропетровського колгоспу Володимир Куделя, а поруч сидів волинянин Іван Шолом. Водія вантажівки до з’ясування обставин одразу взяли під варту, а Шолом повернувся у село. У кінці березня 1999 року туди їздив кореспондент «Вісника+К» Іван Романик. «Здається, хлопці справді відчувають серйозну провину за собою. Або ж хтось силою змушує не говорити навіть чогось найменшого з цього приводу, – писав журналіст 8 квітня 1999 року. – Такого висновку дійшов я, терпляче намагаючись взяти інтерв’ю у земляка Івана Шолома. «Я бачив усе, – збуджено випалив він і осікся. – Але краще майте мову з інженером дніпропетровського колгоспу, який теж сидів з нами в кабіні тієї злощасної ночі і приїхав у справах на Волинь». Інженер, назвавшись Миколою Михайловичем, роздратовано відповів: «Нікому і ні про що я не скажу ні слова!»
Волинянин загадково помер через рік після аварії
Односельці згадували, що після аварії Іван Шолом ходив пригніченим, з людьми говорив мало. Не минуло й року після аварії, як він 9 лютого 2000-го раптово помер. Офіційно – від серцевого нападу. Чоловікові було лише 42 роки. Як розповів пізніше слідчий Микола Степаненко, одразу після його смерті експертизи ніхто не проводив. Висновки про інфаркт зробили нібито на підставі історії хвороби, яка згодом «була загублена». У той же час Іванова сестра Катерина казала, що брат був абсолютно здоровим. Крім того, свідки розповідали, що коли Шолом помирав, з його рота йшла піна. А за кілька днів до смерті до нього навідувалися невідомі люди. Усе це дало підстави через п’ять років викопати з могили тіло Івана і провести експертизу. Вона показала наявність у кістках чоловіка важких металів, вміст яких перевищував допустимі норми. До цього часу ніхто не відповів на запитання, як саме вони потрапили в організм.
Слідчий Степаненко вважає, що Шолома прибрали, бо він «розговорився» і почав давати свідчення про те, як дорогою КамАЗу наказали прибути у певне місце і зупинитися у певний час. Потім у кабіну підсів незнайомець зі зброєю, який давав вказівки Куделі, де і коли розвернути вантажівку. Одразу після зіткнення цей чоловік зник.
Цікаво складалася доля водія КамАЗу. Як розповів в одному з інтерв’ю той же Микола Степаненко, вдалося довести, що голова дніпропетровського колгоспу виділив вантажівку не просто так – на нього був компромат. На той час він підозрювався у крадіжці 236 тонн зерна. А його на КамАЗі возив один водій – Куделя. Обох повинні були притягнути до відповідальності за цей злочин. Крім того, проти голови була порушена ще одна кримінальна справа – за розкрадання акцій. Тому його було легко контролювати. Водія судили, але одразу ж випустили – по амністії. Суд просто «закрив» очі на те, що на чоловіка відкрита ще одна кримінальна справа. Тобто про амністію там і мови не могло бути. Після виходу з тюрми Володимир Куделя не дав жодного інтерв’ю. Хоч, за деякими даними, він досі живе на Дніпропетровщині.
Наталка СЛЮСАР
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!