Перші українці прибули до Сибіру у 1861 році. Тоді звільненим кріпакам на Далекому Сході давали наділи у сто гектарів. Наприкінці ХІХ століття письменник Гнат Хоткевич написав: «У цілому світі найшвидше зростає чисельність двох народів: китайців та українців». 1917 року українці створили у Сибіру свої незалежні від росії республіки. Цей історичний факт всіляко замовчується.
Свою незалежність у 1917 році проголосила Кубанська Народна Республіка. Їй Українська Держава гетьмана Скоропадського подарувала прикордонне українське місто Ростов-на-Дону. Існувала Кубань до 1943 року. Ще в кінці 1980-х її жителі називали себе українцями. І навіть восени 1991-го проголосили декілька козацьких республік, які проіснували пів року.
На величезній території аж біля Владивостока українці також створили Далекосхідну Республіку. Інша її назва – Зелений Клин, оскільки ця земля багата на рослинний світ, а клином тоді називали земельні ділянки. У 1935 році всі українські громадські установи переїхали до Харбіна – міста у Китаї. Тут створили Українську Національну Колонію у Маньчжурії, де було власне радіомовлення, газета. Припинила своє існування у серпні 1945 року, коли сюди вступили радянські війська. Сотні українських діячів були арештовані, багатьох розстріляно.
Теж у 1917 році на південному заході Сибіру та півночі Казахстану українці заснували Автономну Республіку України зі столицею в Омську. Її ще називали Сірим Клином, або Сірою Україною. Площа становила близько 460 тисяч квадратних кілометрів (для порівняння, теперішня Україна займає 603 548 квадратних кілометрів). Існував Сірий Клин до 1922 року. Тоді російські більшовики, які підкорили Далекий Схід, ліквідували там українську державність. А ще був Жовтий Клин з українською територією у Надволжі, Астраханській, Волгоградській, Саратовській, Самарській областях.
На сьогодні майже все українське населення Далекого Сходу змішалося з росіянами. Якщо на цій території у 1913 році було 60% українців, то у 2010-му не налічувалося навіть й 3%. Цікаво, що свої села в Амурській, Новосибірській, Іркутській, Омській областях, у Хабаровському, Приморському краї українці називали так, як і в Україні – Чернігівка, Троїцьке, Полтавка, Чугуївка... Назви ці залишилися і дотепер! А сьогодні нащадки тих українців їдуть вбивати в Україну своїх родичів…
Олена ПАВЛЮК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!