Мав п’ять дружин і сотні наложниць
Україна

Мав п’ять дружин і сотні наложниць

27 липня, 19:33
0
0
Сподобалось?
0

28 липня ми вперше відзначаємо нове свято – День державності України. Указ про це президент підписав ще до російського вторгнення. І число вибрано не випадково. Адже саме цього дня відбулося хрещення України-Русі. Зробив це київський князь Володимир у 988 році, який пройшов складний шлях від язичника і варвара до ревного християнина. Є версії, що народився він на Волині і що саме тут, у річці Луга, відбувалися перші на Русі хрещення.

Мати стала відомою віщункою

Точна дата народження Володимира невідома. Зате історики одностайні у тому, що його мати – ключниця княгині Ольги, яку звали Малуша. Уривчасті відомості про цю жінку стверджують: вона є сестрою одного з воєвод князя Святослава – Добрині. За законами Давньої Русі, ключники були особистими рабами господаря. Вагітну від сина Малушу княгиня Ольга нібито відіслала у село Будутине. Деякі дослідники кажуть, що це сучасні волинські Будятичі неподалік від Володимира – міста, яке заснував великий київський князь Володимир.

Коли хлопчику виповнилося три роки, його забрала на виховання бабуся. Сліди Малуші губляться у темряві історії. За однією з легенд, коли Володимир княжитиме у Новгороді, Малуша житиме там як знаменита на всю європейську північ віщунка.

У 969 році до київського князя Святослава звернулися новгородці з проханням надіслати їм правителя. Вибір упав на молодшого сина Володимира. Йому тоді було не більше 13 років. Тож у далеке північне місто хлопець вирушив у супроводі свого дядька Добрині. Там потоваришував з варягами. Ця дружба після смерті батька стала у нагоді. Саме з варязьким військом Володимир повернувся на Русь, щоб здолати старшого брата Ярополка, який правив у Києві.

Ненаситний у блуді

Першими на шляху Володимира були древлянські землі. Там на його сторону перейшла дружина багатого Полоцька. На хвилі успіху він вирішує одружитися з Рогнедою, красунею-донькою тамтешнього князя Рогволода. Та дівчина відмовила новгородському князю найбільш принизливим способом: мовляв, їй не личить виходити заміж за сина рабині. Цього Володимир не пробачив. Колись союзний Полоцьк було взято його військом і розгромлено, а князя із сім’єю вбито. Але перш ніж це зробити, дядько Добриня за завдану образу вирішив принизити і зганьбити їх. Як свідчить Лаврентіївський літопис, Володимир зґвалтував Рогнеду на очах у її батьків. «І нарік він ім’ям її – Горислава». Бідолашна народила від Володимира сина Ярослава, який пізніше отримав прізвисько Мудрий.

Після Полоцька Володимир прийшов з варязьким військом у Київ. Хитрістю заманив Ярополка у пастку і вбив, а його вагітну дружину насильно зробив своєю наложницею. Їх у Володимира були сотні. Ставши київським князем, він розподілив жінок по своїх резиденціях. «300 у Вишгороді, та 300 у Бєлгороді, та 200 на Берестовому, в сільці», – написано у літописі. Навіть маючи у розпорядженні такий гарем (і це окрім п’яти законних дружин),  він не міг (або не хотів) приборкати свою хіть. «Ненаситний був у блуді, приводячи до себе заміжніх жінок і дівчат, розбещуючи їх», – з неприхованим осудом писав про хрестителя Русі монах-літописець у XI столітті.

Після хрещення сліпий князь прозрів

Поміняти язичницьку віру на християнство Володимир вирішив не заради внутрішньої моральної потреби, а з політичних мотивів. Він хотів одружитися із сестрою візантійського імператора принцесою Анною. У відповідь той висунув вимогу: наречений повинен бути хрещений. На зміну віри Володимир зважився легко. До Києва приїхав грецький священник Павло, який здійснив обряд. Перетворений християнин отримав ім’я Василь. Це сталося у 988 році. Князю-хрестителю було десь років 30. Проте візантійці «забули» послати до Києва наречену. У відповідь на це раб божий Василь повів військо до Криму. Там він захотів взяти за дружину доньку градоначальника Херсонеса. Та отримав чергову відмову від жінки. Сприйняв це дуже болісно і відтяв голови сотням жителів міста (археологи знайшли яму, де були одні черепи). Росіянам же подобається версія, що саме у Херсонесі Володимир прийняв хрещення. Легенди стверджують, що перед весіллям з Анною князь раптово осліп і тільки після свого хрещення прозрів. Це диво настільки вразило всіх у його оточенні, що  дружинники також масово почали змінювати віру. Чверть століття свого князювання Володимир поводиться як фанатичний прихильник християнства. Єпископ Мерзебургзький Тітмар у своїй «Хроніці» відзначає, що князь після хрещення спеціально збирав лікарів, які повинні були приборкати його плоть: християнство вимагало, аби у чоловіка була одна жінка. Також Володимир прийняв рішення віддавати десяту частину своїх, а значить, державних, доходів на користь церкви. Це дозволило їй багатіти і будувати церкви. Зокрема, перший у Києві кам’яний храм Успіння Богородиці, або ще як його називають Десятинна церква. Також за життя Володимира були зведені храми у Василькові, Вишгороді, Берестові, Білгороді, Суздалі. Паралельно на Русі поширювалися освіта, наука і мистецтво.

Куди подівся череп?

Точних даних про час канонізації князя Володимира немає. Тільки у XIV столітті на землях колишньої Київської Русі починають вшановувати Володимира як рівноапостольного святого. Це мало свою політичну доцільність. Візантія стрімко йшла до занепаду, а святість київського князя дозволяла претендувати на освячення монаршої влади Рюриковичів. Втім, культ Володимира не виходив за стіни палат: у народі святими визнавалися ті, з ким пов’язували чудеса за життя, що за князем не спостерігалось. Тільки у 1635 році київський митрополит Петро Могила на руїнах Десятинної церкви знайшов нетлінні мощі Володимира. Нижню щелепу він подарував московському царю, а решту черепа помістили у раку, яка довгий час зберігалася в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. Напередодні війни комуністи її вилучили і відправили у майстерню знаменитого скульптора Герасимова у ленінграді, аби той відтворив портрет князя-хрестителя. Однак з початком війни митця евакуювали, а череп Володимира зник з приміщення із суперохороною. Пізніше виявилося, що щелепу з московського кремля нікуди не вивозили. А без неї неможливо було відтворити образ! Отже, потрібен був просто привід, аби вивезти реліквію з Києва. Не здивуємося, якщо через якийсь час вона знайдеться у якомусь сховищі москалів. Адже вони так хочуть «привласнити» Володимира, що після анексії Криму пам’ятник йому у москві поставили. У місті, якого навіть не було на карті, коли київський князь хрестив Русь.

Взагалі перші масштабні урочистості на честь святого Володимира відбудуться тільки у 1888 році на 900-річчя Хрещення Русі. Саме тоді день його пам’яті 28 липня перетворили в одне з найважливіших релігійних свят.

Підготувала Наталка СЛЮСАР


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися