Анатолій ЯРОШ
Україна

З російського полону ветерана міліції з Сумщини визволили деенерівці

14 серпня 2022, 17:35
0
1
Сподобалось?
1

Село Гребениківка в Охтирському районі на Сумщині два тижні було в окупації. Кругом сиділи снайпери, а люди нарахували поза хатами аж 600 танків. Орки виганяли селян з будинків, розстріляли родину, яка привозила хліб усім. Декого забрали у полон, і вже п’ять місяців рідні про них нічого не знають. Анатолій Ярош і досі називає дивом те, що його випустили…

Окупант заговорив українською

Анатолій Ярош працював у Гребениківці дільничним інспектором. Але у 2006 році пішов на пенсію. Коли на початку березня російські військові зайшли до села, восьмеро увірвалися до його дому і разом з братом дружини вивели на подвір’я. «Руки зав’язали назад. Ми босі, роздягнуті. У сніг поставили до стіни і почали бити то автоматами, то ногами. За що – не зрозуміло», – згадує чоловік.

Потім таки дозволили взутися і перевели на інше подвір’я у селі. І знову взялися лупити. А потім посадили в авто і повезли в інше село.

– Дві доби тримали у металевому фургоні на морозі. Не давали ні води, ні їжі, ні піднятися. Ми зв’язані весь час були. Тільки на коліна встанемо, бо десь рука заніміла, одразу снайпери кричать: «Зараз пристрелимо!» – розповідає Анатолій.

Згодом його та ще шістьох чоловіків знову кудись повезли. Оскільки Анатолій Ярош багато років працював тут дільничним, то добре знав місцевість і зрозумів, що везуть у бік Росії. Закрили у якомусь гаражі.

– Лякали, що «браття-кадировці» з нас тут фарш зроблять. Нас одразу попередили, як поводитися. Як чуєш удар у двері, то треба вставати обличчям до стіни і кожен має назвати своє ім’я та прізвище. Що дві години змінювався караул і нас перевіряли, навіть вночі, – тремтить від тяжких спогадів голос чоловіка.

Уже там Анатолій Ярош нарешті зрозумів, чому його викрали, бо на допитах цікавилися зв’язками із ЗСУ та місцевою теробороною. Однак чоловік нічого не знав. Не вірив, що залишиться в живих. Але одного разу привезли його з іншими полоненими на перехрестя до села і викинули. Солдат, який розв’язував руки, сказав:

– Тебе з пекла витягнули донецькі…

– А як звати? – наважився спитати Анатолій.

– Тобі це нічого не дасть, – українською відповів окупант.

Чоловік припускає, що, може, це хтось з колишніх колег, які перейшли на бік рашистів, його врятував.

Здали сусіди

Весь цей час вдома Анатолія чекала дружина Лілія. Вбита невідомістю, вона всі дні провела у місцевій церкві. Незважаючи на загрозу бути вбитою, тричі ходила до російських командирів. Ті повідомили, що на чоловіка вказали місцеві мешканці: мовляв, він колишній мєнт, має удома пістолет.

– Та він міліціонером був 15 років тому, – плакала. – Ніякої зброї не маємо.

Коли Анатолій зайшов до хати, жінка не могла повірити, що живий. На жаль, досі у полоні залишається рідний брат Лілії Олександр Котенко та староста села Олексій Винниченко. Жодної звістки від них за п’ять місяців рідні не отримували. Тільки на одному з російських сайтів вони побачили їхні обличчя, де викладали фото полонених українців.

Наталія ВЕЧОРОВА


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися