Дев’ятий рік в Україні триває війна і шостий місяць повномасштабна. Нас щодня росіяни обстрілюють ракетами. І якщо на передовій солдату ніде сховатися від обстрілів, то мирне населення мало б надійно почуватися у безпечних бомбосховищах. Але, на превеликий жаль, в Україні, як виявилося, це лиш примітивні укриття, що не можуть дати надійного прихистку. Скільки жінок, дітей, старших людей уже загинули через таку недбалість! Українці самі у підвалах багатоповерхівок облаштовують укриття, зносять туди стільчики, килимки, чайники, покривала. Споглядаючи на таке плачевне становище наших бомбосховищ, згадалася поїздка до Фінляндії.
У Зимовій війні загинула половина радянських окупантів
У кінці 1990-х років мені з групою українських журналістів вдалося побувати у Фінляндії. Саме так – вдалося, оскільки виїхати в капіталістичну країну на той час було майже неможливо! Дивуватися доводилося на кожному кроці. Ми з жалем розуміли, що у своєму розвитку відстали від фінів на десятки літ. Пригадую, у Гельсінкі нас завели у церкву Темплеліаукіо, споруджену під землею. Гід пояснив, що в разі потреби вона слугуватиме як… бомбосховище. «Якісь дивні люди, – подумав, напевно, тоді кожен з нас. – Хто ж це збирається з фінами воювати?!» І ось тепер, коли Україна б’ється з російською гадиною, розумію, які ж бо фіни передбачливі.
…Коли 30 листопада 1939 року на них напав радянський союз, ніхто не вірив, що маленькій країні вдасться відбитися від навали мільйона московитів! 104 доби і чотири години – до 13 березня 1940 року – 250 тисяч фінів стійко тримали оборону. До речі, тоді їм на допомогу вирушили багато українців. Зокрема письменник Юрій Горліс-Горський організував у Фінляндії кілька партизанських загонів, які безстрашно билися з червоноармійцями. У Зимовій війні загинули близько 20 тисяч фінів і 400 тисяч радянських солдатів! Тоді Фінляндія втратила частину своєї території – Карелію, але виборола собі незалежність від радянського союзу.
У країні щомісяця тестують повітряну тривогу
Фіни раз і назавжди вирішили себе убезпечити від страшного сусіда-загарбника. Тож з 1960 року по всій країні почали будувати розгалужену мережу бомбосховищ. Таким чином сьогодні лише у столиці Гельсінкі їх понад п’ять тисяч! Цього достатньо, щоб заховати 900 тисяч людей – більше, ніж у місті жителів, і понад 50 тисяч по всій Фінляндії.
Розгалужена мережа тунелів становить 300 кілометрів. Бункери є частиною комплексного плану оборони країни, який включає армію чисельністю 240 тисяч, 900 тисяч підготовлених резервістів і найбільший у Європі артилерійський парк. Протягом десятиліть(!) в країні щомісяця тестують повітряну тривогу. Але оскільки військових дій наразі не було, бомбосховища переобладнали, і нині, скажімо, під Гельсінкі функціонує ціле місто. Там розміщені спортивні споруди, стадіони, басейни, автостоянки, заклади харчування, склади, якими громадяни можуть скористатися щодня.
Вважається, що фінська система бомбосховищ – одна з кращих у світі. Укриття здатні витримати не тільки сильні бомбардування, але й ядерні та хімічні атаки. До речі, за законом країни, всі будівлі певних розмірів, не кажучи вже про новобудови, повинні мати свої укриття.
Щоб остаточно почуватися у безпеці, Фінляндія попросилася нинішнього року до НАТО. І їх там радо зустріли. Нам, українцям, поки що залишається лише заздрити фінам.
Раїса КОЗАЧУК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!