Олексій Алчевський
Україна

Першого українського олігарха вбила Росія

21 серпня 2022, 16:08
0
0
Сподобалось?
0

Коли кажуть, що Донбас – російська земля, не вірте. Приміром, місто Алчевськ названо на честь людини, яка поставила перший у світі пам’ятник Тарасові Шевченку. Це український промисловець, банкір, громадський діяч Олексій Алчевський. Він створив сучасний промисловий Донбас. Такий собі своєрідний Рінат Ахметов ХІХ століття. Тільки україномовний.  

Фінансовий геній мав лише два класи освіти

Олексій Кирилович Алчевський – син дрібного сумського торговця. Він здобув освіту у двокласній школі в Сумах. Більше жодних навчальних закладів не закінчував, але все життя займався самоосвітою. У Харкові почав бізнес з торгівлі чаєм. Зірковий час для нього почався з кінця 1860-х, коли він став одним зі співзасновників та керівником низки харківських фінансових установ, зокрема, першого в Російській імперії акціонерного іпотечного земельного банку зі стартовим капіталом в один мільйон карбованців. Цей бізнес допоміг йому стати великим землевласником. Скупивши землі у поміщиків (а у безводному степу вони коштували недорого), не виганяв з них селян: ​їм або надавали інші ділянки, або перенавчали на робітників. А вже згодом на своїх землях, зокрема, і у Кривому Розі, Алчевський заснував гірничо-промислове товариство. Таким чином він став перетворювати безводний степ в індустріальний центр. Організована ним одна з перших у російській імперії промислово-фінансова група об’єднала банки, металургійні заводи, вугільні шахти, рудники, транспортні компанії. Алчевський побудував у Маріуполі найновітніші на той час в імперії металургійні заводи з прокатними станами без іноземних інвестицій (решта були власністю бельгійських і британських компаній). На 1900 рік активи Олексія Кириловича оцінювалися у 30 мільйонів карбованців. Він був одним з найбагатших людей російської імперії.

Дружина виховала 17 тисяч українок

Мільйонер Алчевський вкладав значну частину своїх статків у розвиток української освіти і культури, громадського руху. На свої кошти він будував бібліотеки, лікарні, церкви, школи. Це за його гроші відкрилася перша в Україні українська недільна школа у Сумах, перша жіноча недільна школа у Харкові, гірниче училище у Катеринославі (тепер Дніпро), харківське комерційне училище та сільськогосподарський інститут. Освітніми проєктами Алчевського опікувалася його дружина Христина. Вона сама вчителювала у створеній чоловіком недільній школі. Ученицями стали колишні кріпачки, кухарки від 15 до 45 років.

Загалом у Христини Данилівни було понад 17 тисяч вихованок. Про унікальність «багатійки, що навчила Схід України писати» розповідали навіть у Європі. У домі Алчевських у Харкові завжди звучали шевченківське слово та українська пісня. Тут можна було зустріти Олександра Олеся, Гната Хоткевича, Олександра Потебню, приїжджали у гості Микола Вороний, Пантелеймон Куліш, Тадей Рильський. Олексій Алчевський очолив харківську «Громаду» (гурток української інтелігенції). Його діяльність щодо створення народних шкіл та бібліотек, публікації українських книг неодноразово привертали увагу поліції, яка стежила за виконанням антиукраїнських імперських указів.

Олексій Кирилович дуже любив Шевченка, знав напам’ять багато його творів. У 1899 році він профінансував зведення першого у світі пам’ятника Кобзарю. Погруддя з білого італійського мармуру було встановлено за часів Емського указу, коли заборонялося згадувати навіть ім’я видатного українського поета, не кажучи вже про офіційне відкриття монумента. Тому Алчевський поставив його у дворі свого приватного маєтку у Харкові. «Я вийшла заміж за фанатичного українця», – казала про чоловіка дружина Христина. Шлях до свободи народу вона бачила в українізації молоді, тож в цьому дусі подружжя виховувало шістьох своїх дітей.

Сім’ю розорили московські рейдери і більшовики

На початку XX століття в Росії почалася економічна криза, яка не оминула й підприємства Олексія Алчевського. Рятуючись від банкрутства, він намагався отримати урядове замовлення для своїх металургійних заводів, а також просив у міністерстві фінансів дозволу на випуск облігацій під заставу свого майна. Однак міністр фінансів Сергій Вітте йому відмовив. Після цього, за офіційною версією, Алчевський наклав на себе руки, кинувшись під потяг на Варшавському вокзалі у Петербурзі. Однак багато дослідників схиляється до думки про замовне вбивство. Це підтверджує той факт, що спочиває Олексій Кирилович усередині кладовища, де, звісно, не могли поховати самогубця.

Після його смерті московські промисловці брати Рябушинські здійснили рейдерське захоплення банку Алчевського (Вітте надав їм необхідний кредит), й одразу стали найбагатшими в імперії людьми. Після цього Донбас почали наповнювати завезеними з-за Уралу пролетарями. І цей процес успішно продовжила радянська влада. Уже у 1903 році станцію Юр’ївка назвали на честь її засновника – Алчевськом. Більшовики перейменовували місто на Ворошиловськ і Комунарськ. У 1991 році Україна повернула історичну назву. З 2014 року це місто у Луганській області окуповане.  

Після трагічної смерті Олексія Алчевського родину утримував син – відомий співак, соліст Маріїнінського театру Петербурга Іван Алчевський. Після жовтневого перевороту в сім’ї почалася чорна смуга: прямо на сцені помер Іван, більшовики виселили родину з власного будинку, тож доводилося блукати у пошуках ночівлі, голодувати, 1920 року померла Христина Данилівна. До речі, ніхто з дітей Алчевських після приходу більшовиків Україну не покинув. Їхні нащадки й досі живуть у Харкові.

Наталка СЛЮСАР


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися