Ще зовсім свіже у пам’яті гучне святкування тридцятиліття нашої незалежності. Як же ж усі ми раділи! Стихли постріли на Донбасі. Крим, сподівалися, рано чи пізно повернеться. Ніби життя потроху стало налагоджуватися, й від росії стали трохи віддалятися. А дзуськи! Підлий путін так не думав. І вдарив з усіх видів зброї по Україні 24 лютого. Мало хто сподівався на таку підступність, дикість, таке безглуздя. Людожерські інстинкти взяли гору.
Переяславська угода – угода гніту і знущань
Коли ж ми зазирнемо у глибину століть, то побачимо віки російського уярмлення, що почалися від підписання Переяславської угоди у 1654 році за часів Богдана Хмельницького між росією та Україною. До речі, котрої так ніхто реально не бачив і не знає, що в ній було написано. У такий спосіб козаки рятувалися від інших загарбників у скрутні часи, а потрапили у найгіршу пастку. Попалися у пазурі нібито братів по крові, насправді ж підступних ворогів. Спочатку кацапи вкрали нашу церкву. Хитрі падлюки знали, з чого починати. Зрештою, майже за чотири століття неволі ми добряче переконалися, наскільки підлі північні сусіди.
Вони тонко використовували тактику: розділяй та владарюй. Частину козацтва підкупили, іншу – придушили і уярмили. Петро І – «великий реформатор», а насправді сексуальний збоченець, виклав кістками фундаменти своєї нової столиці Санкт-Петербурга. Його наступниця Катерина І пішла ще далі – винищила під корінь Запорозьку Січ. І кожен наступний цар тільки те й робив, що все більше й більше пригнічував нас. Грубо й безцеремонно русифікували Україну, забороняли рідну мову, крали наші землі. Господи, скільки довелося вистраждати бідним українцям за царату.
Справжнє пекло стало при більшовиках
У стократ гірше стало, коли до влади дорвалися більшовики. Люмпен та бидло з підворітні запанували. Вони у 1920 році жорстоко придушили українську народну республіку. А далі усе сильніше стали закручувати гайки. Чим більше згадуєш, тим більше кров холоне в жилах. Голод 1932–33 років. Мільйони українців заморив Сталін зі своїми тріснутими комуняками. Майже сто літ минуло, а досі за нами ходять примари тої жахливої біди.
А страшна війна! Мало того, що фашисти нищили українців, то ще й усякі жукови посилали під кулі і танки хохлів. А хто з ними рахувався! Щоб потім через кілька десятків літ те плюгаве кадебістське путінське чмо ляпнуло, що кацапи самі могли німців перемогти. А України на світі ніколи не було. Виявляється, то Ленін таку країну придумав. А щоб тобі повилазило!
Мало вас понищила Українська повстанська армія, коли ви, дурнувата москальня, не бачили й не бачите такої великої країни, такого волелюбного народу.
Яку ж єзуїтську і хитру пропагандистську кампанію придумав перед війною той несповна розуму новоявлений гітлер. Ніс маячню про штучність нашої країни, а саме москва – пуп землі, і весь світ на ній клином зійшовся, а Київ нічого не вартує. І вирішили смертю засіяти наші землі, щоб українців поставити на коліна. А не діждеш, скотиняко!
Наш останній шанс
Треба чесно визнати, що воля і незалежність нам дісталися безкровно 1991 році. Горбачов приклав руку до розвалу Радянського Союзу. Ми вельми тішилися, що зажили у самостійній державі. І сподівалися, що таке буде вічно. Та на нашу біду десь взялося те хворе чудо з фюрерськими замашками, підлою чорною душею і незборимим бажанням помикати українцями, загнати назад у кацапське стійло. І почало воно сіяти смерть і біду, розруху й каліцтво.
Іноді даєшся диву: де може взятися настільки чорна і підла душа у наш час в людській подобі. Скільки людей на світі його проклинають, як земля його носить? Найгірше ж, що дурнуваті кацапи підтримують путіна. Більшість. Бо хочуть сидіти у нас на шиї, пити кров.
Звісно, ми не дамося. Вся Україна піднялася на боротьбу з ворогом. Бо, може, це наш останній шанс. «Душу й тіло ми положим за нашу свободу…»
Слава Україні!
Героям слава!
Євген ХОТИМЧУК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!