Мало хто знає, що саме українець представляв СРСР, коли 2 вересня 1945 року підписували капітуляцію Японії у Другій світовій війні, після чого у світі настав довгожданий мир. Це був генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко.
Він народився 1904 року у селі Косенівка (тепер Черкаська область). Походив з родини куркулів – його дядьків репресували у тридцятих. У час Голодомору ледве вивіз матір і сестер до Харкова. Був учасником радянсько-фінської війни, начальником штабу армії на Далекому Сході, розвідником у Китаї, Фінляндії, Німеччині, володів англійською та японською мовами.
Коли американці кинули на японські міста Хіросіму і Нагасакі ядерні бомби, імператор Хірохіто вирішив зупинити війну і вторгнення червоних. На лінкорні «Міссурі» біля берегів Японії на світанку відбулося підписання капітуляції, наймолодшим учасником якої став представник СРСР Кузьма Дерев’янко. Він згадував: «Та церемонія ознаменувала собою завершення війни у Європі. Ставилася крапка у Другій світовій. На землю прийшов довгоочікуваний мир…».
Історики вважають, що українця Дерев’янка послали на вірну загибель. Адже йому особисто сталін наказав побувати у Хіросімі та Нагасакі і скласти письмовий звіт про побачене. У СРСР проводилися ядерні випробування, і вище військове командування знало про небезпеку наслідків атомного бомбардування. Кузьма Дерев’янко побував у зруйнованих японських містах, опитав свідків, зробив фото. «На стінах кам’яних будинків відбилися від спалаху бомби силуети дерев, а на східцях банку Сумімото – силует жінки, від якої нічого не залишилося», – писав генерал у спогадах. 30 вересня 1945 року Дерев’янко особисто доповідав сталіну та членам Політбюро про виконання доручень. Згодом саме поїздки у Хіросіму і Нагасакі стали причиною важкої хвороби, від якої кремезний генерал незабаром почав швидко згасати. «Катастрофічно старію», – неодноразово писав у листах до дружини. Саме такі слова говорили й чорнобильські ліквідатори…
Після дипломатичної роботи на Сході Дерев’янка через тяжку хворобу перевели до москви. Маючи козацьке здоров’я, український генерал прожив ще дев’ять років після опромінення у Японії і 30 грудня 1954 року помер. Похований у москві.
Юлія ШЕВЧУК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!