Згідно з рішенням Верховної Ради України з 2019 року у другу неділю вересня вшановують роковини депортації – примусового виселення українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках. Тобто українців, які жили у Польщі за Бугом, – їх у народі називають забужанами.
9 вересня 1944 року у місті Люблін була підписана міждержавна угода між УРСР і Польщею, яка передбачала «добровільне» переселення на територію України всіх українців, а також евакуацію у Польщу всіх поляків і євреїв, які мали польське громадянство до 17 вересня 1939 року. Майже 700 тисяч українців вимушені були покинути свої домівки, на збори давали лише кілька годин. Виселяли українців до Галичини, Причорномор’я, Слобожанщини, Донеччини. Чимало людей поселилися на Волині, адже сподівалися повернутися на споконвічні українські землі, які увійшли до складу Польщі. Та «добровільне переселення» у СРСР з «рівноцінним відшкодуванням майна» обернулося колгоспним рабством, голодом та злиднями. Частина українців категорично відмовилася виїжджати з Польщі до СРСР. У 1947 році під час «операції Вісла» примусово депортували майже 150 тисяч українців на північ і захід Польщі – на території, що належали до 1945-го фашистській Німеччині. Ще кілька десятків тисяч українців були позбавлені батьківських домівок під час обмінів прикордонними ділянками між СРСР та Польщею у 1948 і 1951 роках.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!