Окупація стала важким випробуванням для мешканців Чернігівщини, Сумщини, Харківщини, Херсонщини, Донбасу тощо. Люди по-різному її переживали. Хтось намагався вижити і зберегти свою родину. Хтось продався окупантам. Та більшість українців проявили просто чудеса стійкості.
Для загарбників підмінили експонати
Діна Листопад багато років пропрацювала в Ізюмському музеї на Харківщині. Коли у місто прийшли росіяни, жінка зуміла переїхати до Кропивницького. Але перед тим встигла заховати разом з колегами найцінніший експонат музею – 300-літнє Євангеліє. Воно видане гетьманом Іваном Мазепою у срібній з позолотою палітурці у 1707 році.
– Оклад заслуговує особливої уваги – це срібло з позолотою у стилі українського бароко. Ми почали ховати найдорожче. По-перше – дорогоцінні метали, потім такі предмети, які мають особливу цінність, у тому числі це Євангеліє. За всю історію книжкового друку воно випускалося всього двічі, – зазначає Діна Листопад.
Жінка також розповіла, до яких хитрощів довелося вдатися, щоб Євангеліє не знайшли росіяни.
– Про цю книгу знали багато людей. Якби інформація дійшла до орків, вони могли б її шукати в музеї. Тому ми поставили у вітрину колового огляду книгу, яка трохи її нагадувала. Я вважаю, що мародери та росіяни не помітили різниці, і таким чином колекцію вдалося врятувати, – зазначила вона.
Нині врятоване Євангеліє перебуває у сховищі під охороною військових.
Здорових діток видавали за хворих
Лікарі Херсона проявили дивовижну винахідливість і мужність, аби не дати вивезти на росію українських дітей-сиріт. З перших днів окупації працівники Херсонської дитячої лікарні піклувалися про десятьох сиріт віком від двох місяців до двох з половиною років. Персонал працював 24 години на добу позмінно, у лікарні було мало коштів. Коли російські військові відвідували госпіталь, медики пред’являли їм підроблені медичні карти, аби показати, що здорові діти надто хворі, щоб їх перевозити. Так вони захищали дітей від відправлення до росії.
11 листопада Україна повернула Херсон під свій контроль, але умови у лікарні, як і раніше, важкі. У всьому місті є проблеми з електрикою, тривають обстріли з боку російських військ, через що багато співробітників лікарні пішли у відставку та виїхали з Херсона. Деякі медсестри тепер працюють позмінно від 48 до 72 годин поспіль, часто при світлі однієї лампи та ліхтариків, доглядаючи не лише сиріт, а й інших пацієнтів. Одна з медсестер удочерила сироту.
У селі Степанівка директор центру соціально-психологічної реабілітації Володимир Сагайдак також підробив документи, щоб приховати від росіян 52 дітей-сиріт. Деяких дітей забрали до себе у сім’ї співробітники, інші діти були вивезені директором центру до далеких родичів, а частина старших залишилася з ним.
– Здавалося, що якщо я не сховаю своїх дітей, їх просто заберуть у мене, – сказав директор установи.
Його побоювання не були марні. З дитячого будинку в Херсоні в жовтні було евакуйовано близько 50 дітей і, ймовірно, вивезено в Крим.
За даними херсонської обласної влади, під час восьмимісячної окупації з інтернатів та дитячих будинків було захоплено щонайменше тисячі дітей. Їх місцезнаходження досі невідоме.
Марта ДИМИДІВСЬКА
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!