…Спогади про цей чорний день у засніженому Києві й досі викликають жах: на Інститутській «беркутівці» з жовтими пов’язками на рукавах холоднокровно розстрілюють з автоматів беззбройних протестувальників. Хлопці у касках і з дерев’яними та металевими щитами падають один за одним, як мішені в тирі. Хтось намагається сховатися за деревами, дехто хоче відтягнути поранених і теж падає. І все це відбувається у ХХІ столітті в прямому ефірі в центрі європейської столиці!
Чорні справи «чорної роти» чорного четверга…
Того чорного четверга на Майдані було вбито 48 чоловік, ще 80 отримали поранення. А всього за три буремні дні з 18 по 20 лютого загинуло 78 осіб. Серед загиблих були й волинські хлопці та чоловіки: Іван Тарасюк, Едуард Гриневич, Василь Мойсей, Сергій Байдовський (у інші дні загинули Юрій Сидорчук, Олександр Бадера, Віктор Хом’як). Ми оплакували героїв Небесної сотні, наші душі та серця розривала на шматки «Плине кача…», але не знали, що рівно через вісім років після цих жахіть нас чекають нові, ще страшніші. Бо 24 лютого 2022 -го росіяни прийдуть вбивати українців ракетами, танками, снарядами, а лік жертвам буде вже на тисячі. Те, що не вдалося зробити путіну руками злочинної влади Януковича, раша вирішила зробити сама. З початку повномасштабного російського вторгнення ми вже встигли розслідувати і навіть засудити російських військових, які вчинили військові злочини в Україні у 2022 році. А справи розстрілу майданівців досі в судах. Довгих дев’ять років родини загиблих чекають на справедливі вироки. Найперспективніша з усіх справ – за фактами розстрілів 20 лютого. Вона вже вийшла на фінішну пряму – й цієї осені обіцяють вироки. Про це повідомило видання «Грати», журналісти якого брали участь у судових засіданнях.
У розстрілах 20 лютого звинувачують «чорну роту» київського полку «Беркут». Ще в 2014-му до росії втекли 21 беркутівець на чолі з командиром Дмитром Садовніком. Тому на лаві підсудних опинилися лише п’ятеро підозрюваних. А в 2019 році і їх за політичним рішенням української влади звільнили з-під варти й обміняли на українських полонених. Це ледь не розвалило справу зовсім, але двоє підозрюваних повернулися в Київ. Всі роки беркутівці відмовлялися від дачі показів і вперше дали свідчення лише у травні 2022 року. Це Сергій Тамтура та Олександр Маринченко. Але вони не сказали нічого нового й далі стверджували, що злочинних наказів не виконували, не стріляли, а протести на Майдані вважали масовим безпорядком. Їхній захист завів також мову про пом’якшуючі обставини, мовляв, у них є діти, сім’ї. А у десятків розстріляних майданівців сімей хіба не було?
Батька Івана Тарасюка кидали «усмірять» кримських татар
Рідних героїв Небесної сотні, які брали участь у судових засіданнях, найбільше вразило те, що колишні беркутівці аніскілечки не розкаялися у вчиненому. Вони ще цинічно глузували з родин загиблих, будучи впевненими у тому, що їх «відмажуть». Так, у них був наказ, але вони мали право вибору стріляти чи ні, і як стріляти. Ніхто не змушував їх стріляти в беззбройних людей, як у звірів на сафарі, не залишаючи жодного шансу на виживання.
Батько загиблого волинського героя Небесної сотні 21-річного Івана Тарасюка відмовився виступати у судових дебатах. За словами адвокатки Євгенії Закревської, бо втратив віру в справедливість, коли підозрюваних у вбивстві його сина та інших майданців звільнили з-під варти й обміняли. Вона розповіла в суді, що Михайло Тарасюк в радянські часи служив у міліції і був серед небагатьох правоохоронців, які відмовилися виконувати наказ керівництва про розгін мітингів кримських татар у 1989 році в Криму. Тоді міліцію з інших областей кинули на півострів, щоб посилити місцевий ОМОН.
«Страшно, як налаштовували проти татар. Оце дійсно – розпалювали ворожнечу. А я кажу: «А чого я повинен бути проти них? Люди свою землю захищають, стоять. Це їхнє право. Вони мені не вороги. І що я маю робити їм за це? Я не буду!» Нас, «бандерівців», там вісім чоловік було, розподілили по різних підрозділах, щоб ми не були разом, бо казали, що ще, може, разом з ними станете… А потім забрали зовсім. Кажуть, толку з вас ніякого. І добре! Тому що там тоді ОМОН страшні речі творив. А тут з автоматів по своїх беззбройних стріляли, як так можна?! Кажуть, самозахист. То покажіть, щоб хоч в одного вбитого була зброя. Тоді по кому ви стріляли?» – цитувала слова Тарасюка в суді його адвокатка.
Прокуратура вимагає для обвинувачених довічне ув’язнення. На думку адвокатів потерпілих, цей судовий процес має стати показовим, і головні висновки з нього мають зробити, в першу чергу, правоохоронці. Люди в погонах мають усвідомити: правоохоронна система – це не тупе виконання наказів, як у наших сусідів у російській федерації. Вона для того, щоб гарантувати безпеку своїм громадянам, а не розстрілювати їх на очах всього світу.
Ніна РОМАНЮК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!