«То старі люди. Вони ще тієї закалки», – кажемо про наших стареньких, на долю яких випали війни, голод, репресії, але вони прожили довге життя. Не дивно, бо колись і екологія була кращою, і продукти без «хімії». А чи довгий вік був у давніших предків? Чим хворіли і як лікувалися українці доби Київської Русі й середньовіччя? Відповіді на ці питання вчені знаходять у древніх похованнях на території України. І результати цих досліджень часом геть не співпадають з усталеними уявленнями про наших прадідів та тодішню медицину, яку порівнювати з нинішньою некоректно, але…
Вміли лікувати інфекції без антибіотиків?
У середньовічних похованнях, до прикладу, знаходять багато слідів менінгіту, з яким люди довго жили. Тобто це смертельне інфекційне захворювання було хронічним і його вміли лікувати без антибіотиків. І науковців це дуже дивує. Є дані, що в Києві лікували також проказу. З літописних джерел дійшла згадка про Алімпія, до якого по допомогу приходили прокажені. Він мастив їм обличчя фарбами, якими малював ікони. Люди йшли, а через деякий час поверталися чистими – проказа відступала. Науковці припускають, що у складі фарб було вапно з цинком – і воно реально лікувало. Як стверджує дослідниця, антрополог і археолог Олександра Козак, випадків цієї страшної хвороби на території Київської Русі археологами зафіксовано чимало. Велике поховання знайдено на цвинтарі Іринецького монастиря, який був розкопаний за будівлею СБУ. Там ховали людей з монастирського шпиталю, де, ймовірно, лікували шкірні захворювання, і прокази там дуже багато.
Сьогодні українці потерпають від судинних хвороб, що стоять на першому місці серед причин смертності. Списуємо все на стреси, неправильне, нездорове харчування, високий холестерин, що осідає бляшками в судинах і призводить до інсультів та інфарктів. Але антропологи кажуть, що і колись, особливо у чоловіків, було багато судинних захворювань. Їх відстежували на внутрішній поверхні черепа, а на кістках ніг виявляли варикоз. Жінки ж часто помирали від туберкульозу. Особливо висока смертність була від 14-ти до 25 років. «Це два варіанти – або туберкульоз, або пологи. Хоча ми з давньоруських шарів не маємо жодного явного випадку, де могли б побачити, що жінка померла під час пологів. У нас є на Спаса на Берестові одне поховання, і на Десятинці поховання вагітної жінки», – каже Олександра Козак.
Пухлина на кістці мамонта
А як же онкологія? Чи хворіли давні люди на рак, чи все ж це хвороба цивілізації? За словами антрополога, вона бачила пухлину навіть на кістці мамонта. На території сучасної України вчені знаходять чимало поховань зі слідами онкохвороб, навіть ще з епохи бронзи. «У нас є один «ямник» – літня людина, представник ямної культури, з жахливими метастазами від раку простати. І він досить довго жив із тією хворобою, тому що метастази поширені всюди, я не бачила подібного навіть у сучасного населення. Весь скелет поглинутий метастазами. І це не розвивається швидко, має минути трохи часу. Тож уже тоді, у ранній бронзі, траплялася онкологія», – каже дослідниця.
Цікава також історія із «французькою» хворобою або хворобою від задоволення, як називають сифіліс. Чи справді Колумб привіз нам її з Америки? Неправда. В Америці був свій штам сифілісу, а у нас свій. Дослідникам траплявся ендемічний сифіліс, тобто той, що постійно є в популяції. От коли обидва змішалися, то стала ця хвороба просто лютувати і на наших просторах, і на американських. Бо люди не були пристосовані до нового штаму. Плюс додалися війни, подорожі, і до XVIII століття розцвіла ця болячка до рівня епідемії. Випадки сифілісу вчені знаходили у кількох похованнях в Києві, зокрема і на горі Щекавиця – туди жартома закликають киян збиратися в разі ядерного удару для оргій та останніх любощів. Тож не ходи, Грицю, та й на Щекавицю…
Чи жили наші предки довше, ніж ми? Навряд чи. Бо вчені довели, що максимальна тривалість життя людини (не лише в Україні) не сильно змінилася, якщо взагалі змінилася. Навіть попри надзвичайні успіхи в розвитку науки. Хоча визнають, що науковий прогрес допоміг і допомагає набагато більшій кількості людей прожити довше і здоровіше життя.
Олеся ВЕРЕСКОВЕЦЬ
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!