Війна змінила долі мільйонів українців. Ще рік тому спокійно жили, хто трудився на полі, хто працював в офісних кабінетах у місті. Тепер же відстоюють свою Батьківщину. І навіть сім’ями.
Випадково зустрілися на передовій
На передовій поблизу Бахмута воюють батько і син Матюхіни, у мирному житті шахтарі. Володимиру 60 років, Андрію – 37. На фронт зібралися одночасно, але не зізнавалися, що записалися добровольцями. І ще й потай один від одного! Батько подзвонив синові, що його забирають на війну, тож просив, щоб завіз. І тоді син сказав: «Ні, не можу, бо я теж іду в армію». Вдома лишився шестирічний синок, мама та дружина.
Зустрілися батько й син випадково – на передовій. Андрій біг траншеєю, голову опустив, аж раптом почув: «А ти що тут робиш?» Підняв очі – а то батько! І хоч нині служать разом, і хоч обидва рядові, все ж головним лишається батько.
– Да хоть би він був міністром оборони, все одно має слухати мене! – каже Володимир.
Він сином пишається, але в душі все ж хотів би, щоб його Андрій залишався вдома. Звісно, переживає.
– Коли лізли диверсанти, батько мене шукав: «Чого туди прешся?» – розповідає син. – А я питаю: а нащо ми тоді сюди прийшли?
З мамою не спілкуються
Восени журналісти розповіли про ще одну сім’ю – батька і сина Юрія та Олександра з Одеси. Вони пішли до військкомату у перший же день повномасштабного вторгнення. І попросили, аби їх мобілізували в один підрозділ.
Тепер батько і син воюють в одному артилерійському підрозділі ЗСУ. Служать на одній самохідній гаубиці, один наводить зброю, інший заряджає. У серпні Юрій став дідусем, а Олександр батьком двійнят – хлопчика та дівчинки. На жаль, Саша зі своєю мамою, а Юрій з дружиною не спілкуються ще з 2014-го. Вона живе у Криму.
Брати познайомилися чотири роки тому
Влітку 68-а єгерська бригада ЗСУ розповіла незвичайну історію про те, як Україну на фронті захищає батько з двома синами! Один з Полтави, другий – з Хмельниччини, раніше жив у Сєвєродонецьку. Лише у 15 років «Чечен» дізнався, що має брата по батькові. Чотири роки тому знайшов його у Фейсбуці, почали листуватися. І коли у «В’юна» у січні 2022 року закінчився контракт в АТО, брати вперше зустрілися. В обох схожі долі. Як і батько, у мирному житті займалися роботами зі зварювання, обидва одружені, мають двох дітей.
Коли батько дізнався, що обидва сини на війні, вирішив і собі піти в армію. Адже знає, що таке війна, колись служив в Афганістані.
– Сини воюють, а я що, буду вдома відлежуватись? Батькові без синів не можна. Україна – моя Батьківщина. Жодній «мавпі» не дозволено сюди заходити,– каже батько.
До речі, військові командири зазначають, якщо служити прийшли родичі, то їх стараються тримати разом. Адже вони краще розуміють один одного і працюють більш злагоджено – а це наближає Україну до Перемоги.
Юлія ШЕВЧУК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!