У звільненому селі на Харківщині на хатах і парканах зрадників малюють великі члени
Регіони

У звільненому селі на Харківщині на хатах і парканах зрадників малюють великі члени

3 червня 2023, 16:25
0
1
Сподобалось?
1

Село Підвисоке на Харківщині починається з подвір’я, що обгороджене парканом з намальованим на ньому пенісом. За кілька будинків ще один розмальований паркан, далі – ще один, і ще. Окрім пенісів видніються літери Z і V. Хто саме їх малює, місцеві не знають. Але малюнки з’являються тільки на парканах або будинках, мешканців яких селяни вважають зрадниками.

Тепер ворожі прислужники бігають по українську гуманітарку

У Підвисокому майже на одній вулиці живуть жінка, яку прокуратура звинувачує у співпраці з окупантами, а також інша жінка, у будинку якої чеченці шукали її сина, що служить в українській армії. Буквально за кілька будинків мешкає родина українського військового, який загинув під Бахмутом. Ще трохи далі живе подружжя, одного з синів якого мобілізували в російську армію на окупованій частині Донеччини.

Хочуть справедливого покарання для прислужників. А от як їх покарати, думки розходяться.

– Селу просто набридли ті колаборанти, то їх ото так хтось позначає, – каже 68-річна пані Ніна. – Вчора прийшла внучка, – продовжує пані Ніна, – і каже: «Бабуля, уявляєш, що в сусідів на паркані написано? «Суки!» Ніхто ж чомусь із влади не приймає ніяких мір, а вони тепер по гуманітарку лізуть перші. І ще кажуть: «Ну ми ж рускім нікого не здали!» Та ти, сука, попробуй здай! У мене в сина на руках повістка. Попробуй здай, я сама тоді тобі «бавовну» посеред вулиці влаштую.

– Через тиждень після звільнення приїжджали в село люди з СБУ і питали про колаборантів, ходили до діда, який показував кацапам дорогу на Ізюм, до тієї, що самогонку росіянам продавала, до діловода нашої, яка на співпрацю пішла. Колаборантів в селі, може, чоловік зо двадцять, а всього живе в нас 260 людей. Тих, хто відкрито співпрацював з росіянами, ми знаємо всіх. Я уже втомилася розказувати, боротися, щоб щось здвинулося. Думаєте, вони Росію не чекають? Я не повірю ніколи! – ділиться наболілим директор місцевого будинку культури пані Людмила.

– І оце миритися з ними? – дивується пані Ніна. – Це, може, ще треба було, щоб Зеленський став на коліна перед рускими та сказав: «Ласкаво просимо в Україну»?! У мене в хаті побитий забор, вікна, осколки ракет летіли. Дочку ледь не поранило міною. То з ким мириться?! Їх треба наказать!

Найбільший пеніс – на воротах старостихи

Обов’язки старости нині у Підвисокому виконує пан Анатолій. Чоловік колись був селищним головою, але на останніх виборах обрали іншого. Той виїхав під час окупації і не повернувся після звільнення села.

– Один колаборант вже написав на мене скаргу, що йому не дають допомоги, – розповідає староста. – Коли тут росіяни були, я як не їду через їхній блокпост, він там сидить. Туди їдеш – сидить, назад – сидить. Чого ти сидиш? Значить, чоловік співпрацював, міг розказувати, хто куди їде, хто де живе. А як наші в село зайшли, то ходив у військових ЗСУ їжу брав. Одного разу дзвонили з невідомого номера і питали: «А ти не боїшся, що росія повернеться?» Сказав, що не боюся, бо вже не повернеться. Але, як бачите, є людці, котрим цього дуже хочеться.

Єдина людина у Підвисокому, яка отримала підозру в колабораціонізмі від слідчих, – Тетяна Токар. Колись вона була депутаткою Борівської селищної ради, до повномасштабного вторгнення – діловодом Підвисочанського старостинського округу, а під час окупації пішла на співпрацю з росіянами.

– Я була біля сільради, коли приїжджав представник "руского міра" з Борової й представляв її як нову старосту села, – каже пані Ніна. – Він спитав, чи згодні ми, аби Таня була старостою. Ніхто не протестував, бо бумажка була вже готова. А потім вона почала збирати паспорти на пенсію. Яку пенсію? Прийде Україна – віддасть мені пенсію. А якщо не прийде, то як десь буде хоч кусочок України, я туди рачки полізу.

– У мене син з 2014 року в АТО був і з першого дня від 24 лютого поїхав на війну, – ділиться своїм ще одна жителька Підвисокого пані Катерина. – Таня подала списки всіх, хто служив в українській армії в комендатуру в Ізюмі. А як я це взнала? Бо моя знайома в тій комендатурі працювала прибиральницею. Вона подзвонила моїй сестрі й спитала, чи немає в Підвисокому Петрушів, що в АТО служив, бо як є, їм треба кудись утекти, бо прийшли списки. А через два дні до мене приїхали чечени, обнишпорили хату, сарай, стріху, стріляли мені під ноги. Шукали сина, погрожували. Вже як Ізюм звільнили, ті списки знайшли. То як ви думаєте, хто їх їм дав?

Будинок Тетяни навпроти будинку культури. Чи не найбільший пеніс в селі намальований саме на її паркані. Самої господині вже деякий час ніхто не бачив. Куди зникла, невідомо.

Жителі Підвисокого розмірковують так: через отаких от колаборантів війна в Україні ще не скоро закінчиться. І мають рацію.

Михайлина БЛАВАТ


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися