А в чотирнадцять – вийшла заміж за хлопця із сусіднього села
У квітні 2004-го про Надію з Хмельниччини гула вся Україна. Дівчинка стала наймолодшою мамою в нашій державі. Мала всього одинадцять років! І народила здорову дівчинку Маринку, яка одночасно доводиться їй і дочкою, і сестрою. Бо завагітніла дитиною від свого рідного батька. Днями Маринці виповнилося 17! І мами біля неї… нема.
Ґвалтівника засудили на десять літ
Скільки сорому, приниження та страху довелося витерпіти цій молодій жінці Надії. Сьогодні їй лише 28… Своє минуле намагається не діставати із закутків пам’яті. Бо там – суцільний біль та страждання.
Юрій взяв Тетяну з двома дочками. У них народилася ще одна спільна – Надя. Жили усі разом в одному із сіл Чемеровецького району Хмельниччини. Ніби непримітна була сім’я. Від народження Надійка мала проблеми із серцем, тож приймала серйозні ліки, відтак була схильна до повноти. Коли у дочки раптово почав збільшуватися живіт, мати особливо не хвилювалася, адже думала, що це просто зайва вага. Та коли він став, як кавун, відвезла у лікарню. Там жінку приголомшили новиною: 11-річна дівчинка вагітна – десь на двадцятому тижні! До вечора мати посивіла…
Ще більший шок на жінку чекав, коли дізналася, хто батько дитини. А виявилося, що рідну дочку ґвалтував... тато.
– Я думала, що того сорому не переживу, – згадує жінка. – Хотілося щось собі зробити. Але спинили діти.
Зізнається: у те, що чоловік таке скоїв, повірила не одразу. Бо ж разом прожили вже 15 літ, й ніколи нічого дивного за ним не помічала. Навпаки, раділа, що у дочок такий турботливий батько. Коли в суді почула подробиці злочину, мало не знепритомніла.
У матеріалах справи йшлося, що Юрій тричі ґвалтував Надію. Уперше – ще влітку 2003-го. Тоді повернувся додому напідпитку, а дружини не було. Надя ж спала у їхньому ліжку. І його зловісна рука потягнулася до маленького тіла. Роздягав, насолоджувався донечкою як чоловік, незважаючи на той біль, що терпіла дитина. А в суді пояснив: «Просто хотів перевірити, на що здатний як мужчина…»
Надійка ж згадувала, як прокинулася від того, що запрацював телевізор. І тато запропонував їй показати усе, як в дорослому кіно. Коли завершив свою справу, попросив нікому про це не розповідати.
Потім ще двічі Надя терпіла наругу від батька. А мати нічого не знала.
Покинула школу, щоб присвятити себе сім’ї
Юрія запроторили за ґрати на 10 років. Надя ж сказала, що батька... простила. Тим часом дівчинці довелося пережити складну підготовку до пологів. У той час, як інші вагітні на збереженні ледве стримували сльози від переживань, Надя малювала квіти. Лікарі й досі пам’ятають ті малюнки – яскраві барви, яких так бракувало у житті дівчинки.
Аби на світ з’явилося дитя, школярці провели кесарів розтин. Так народилася Маринка. Вага немовляти була 2,5 кілограма. Дитя підростало, а маленька мама все дивувалася, як же така велика «лялька» помістилася у її животику.
До речі, матір Наді хотіла записати Маринку на себе. Але Надя запротестувала: «Тож я її мама, хай так буде записано!» А от по батькові вирішили назвати інакше, аби все життя те клеймо не висіло над крихіткою.
Доглядати за онукою мусила бабуся – їй довелося піти у декрет по догляду за дитиною. Важко було самій на руках з чотирма дівчатками. Але у відчай старалась не впадати. Не зважала й на чутки, що пустила рідня Юрія: мовляв, Надійка – безсоромна гуляща дівчина, а батько просто «врятував її честь», взявши вину на себе.
Довго на родину показували пальцями. Від пережитого стресу Надя потрапила до лікарні. І там... зустріла своє кохання.
– Уявляєте, їй 13, а вона каже, що закохалася, і це – серйозно! – розповідає про свій другий шок мати Надії. – Зізналася, що познайомилася зі старшим хлопчиком із сусіднього села в лікарні і що він хоче приїжджати до нас додому, щоб її провідувати. Я відмовляла, просила, що зарано їй ще про хлопців думати. Але…
На фото дочки намалював… хреста
У той час матір втретє вийшла заміж і народила ще одну дочку. А Надя у чотирнадцять завагітніла вдруге і вже вила своє сімейне гніздечко з коханим Віталієм у його родині в селі Степанівка. Державний шлюб тоді не змогли взяти – лише обвінчалися у церкві, й невдовзі Надія знову стала мамою.
– Я відмовляла, просила зробити аборт. Але Надю – не переконати. То вже як є. Тоді, коли вона Маринку родила, мені сказали, що дочка не зможе мати більше дітей. А тут стала хлопчиком вагітна. Пам’ятаю Надині слова: «Як народжу Віталіку сина, він мене буде любити ще більше!» Дуже хотіла мати свою сім’ю. Навіть школу покинула через це.
А за рік стала ще й справжньою господинею – навчилася доїти корів, варити борщ і навіть пекти пироги. Здавалося, у сім’ї все добре.
Про свого батька Юрія старалася не згадувати. Та й він ніколи не давав їй про себе знати.
– Якось, як Юра був у тюрмі, через сестру передала йому фото Наді. А він переслав його мені назад. На звороті намалював… хреста, – згадує мама Надії.
Що сталося далі – згадує з неохотою. Бо це – ще один материнський біль.
Наймолодша мама України своїх дітей покинула!
А минули роки – й життя молодого подружжя не зладилося. У Степанівці кажуть: «Кинула Надька дітей!» Як зозуля, пурхнула у світ. Намагалися її всовістити, та, зрозумівши, що марно, лишили у спокої. Бабуся Тетяна добилася позбавлення Наді материнських прав й стала сама опікуватися онукою Маринкою. Андрійко ж залишився з татом.
Віталію важко було зрозуміти дружину. І сьогодні про неї не говорить нічого. Він – інвалід з дитинства, має проблеми зі здоров’ям й мізерний дохід, але старається своїм кровинкам дати все. Чоловік вдруге одружився й тепер виховує ще двійко дітей. Господарюють з дружиною гарно, мають в родині лад. Зараз стараються трошки розбудуватися, бо ж хатинка для сім’ї робиться затісна.
Запитую, чи хоч чимось допомагає Андрійкові мама. У відповідь – мовчання. Відчуваю, як чоловік обдумує кожне слово. А потім як випалить:
– Не здохну без її допомоги! Скільки літ нічим не допомагала, то й тепер не треба. Жив без тої помочі – і ще проживу.
А Маринка господарює з бабусею Танею в сусідньому селі. У рідній Степанівці про неї відгукуються дуже гарно. Добру пам’ять про свою ученицю зберегла директор місцевої школи Аліна Чорпіга:
– Хороша дитина, дуже позитивна, любить готувати. Коли бачу її, завжди вітається.
У день народження усі Маринці бажають одного – здоров’я і гарної долі. А їй уже сімнадцять! Дівчина розквітла, будує плани на життя. І хто б там що не казав, підтримує стосунки з мамою.
Чому ж Надія не шукає зустрічей з Андрійком – відповіді на це запитання я не знайшла. У Степанівці усі, у тому числі родина її колишнього чоловіка Віталія та староста села, підтвердили: жінки не бачили давним-давно й не знають, де віється. Хоч, кажуть інші, сьогодні вона живе не так далеко від нього й навіть працює з дітьми. Чужими…
Наталія КРАВЧУК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!