Наталія ТАРАБАЛКА
Івано-Франківщина

Жителька Прикарпаття на гроші за загиблого сина-льотчика заснувала центр для воїнів

20 листопада 2022, 14:01
0
2
Сподобалось?
2

Початок війни застав Наталю Тарабалку з Королівки Коломийської громади на заробітках за кордоном. Жінка усе покинула і повернулася в Україну, щоб допомагати армії. Адже її син Степан – військовий льотчик. Ніби щось передчувало материнське серце. Майор Тарабалка героїчно загинув 13 березня, ставши посмертно Героєм України. Він був одним з тих, хто прославив «Привида Києва». Мамі ж пережити горе допомогло волонтерство.    

Закоханий у небо

У великій кімнаті хати у Королівці, де виріс Степан, скрізь його фотографії.  На них він – усміхнений юнак, впевнений у собі молодий офіцер. Наталія каже, що у неї завжди був особливий зв’язок із сином. Вони розуміли одне одного з пів слова, з пів погляду.  І про свою мрію про небо також розказав.

– Три дні зі Степаном тоді не розмовляла. Я ж розуміла, наскільки професія льотчика небезпечна. Та він був упертий. Сказав, що якщо не в льотне, то взагалі не поступатиме. Тож сама завезла його в університет імені Кожедуба у Харків, – з усмішкою згадує сина пані Наталя. – Коли я вперше полетіла за кордон літаком, одразу після посадки подзвонила Стьопі: «Ти безсовісний! Чого не казав, що там так гарно?!» Він тільки сміявся.

Родина разом зустрічала 2022 рік. Всі сиділи за столом, сміялися. Степан встав і каже: «А тепер вип’ємо за тих, хто помирає за нас». І в самого клубок у горлі. Востаннє Наталія Тарабалка бачила сина по відеозв’язку. Уже йшла війна.

– Мені не треба було слів. Він просто подивився на мене, я подивилася на нього, і в очах побачила відблиск війни, це жахіття, яке відображали його очі. Я вже не питала ні як, ні що. Розуміла, наскільки усе серйозно, – виступають сльози на очах у мами від тих болісних спогадів.

І коли поріг хати переступили військові з психологом і медиком, пані Наталія уже знала, що їй скажуть. Степана хоронили у закритій труні. Тому ще й сьогодні материнське серце відмовляється вірити у його загибель. Жінка тримається заради внука Ярослава і своєї мрії – створити реабілітаційний центр для військових та родин загиблих.

Степан ТАРАБАЛКА

Під центр облаштовує панський палац

За дуже короткий час Наталія Тарабалка знайшла приміщення для майбутнього центру. Воно розташоване на околиці села Ценява недалеко від Коломиї. З 1947 року тут був тубдиспансер. Його закрили три роки тому. А ще раніше тут був палац польської поміщиці Павлини Кунцової. Біля нього є паркова алея, внизу ставки, вгорі – сади. Пані Наталя впевнена, що тут буде гарне місце для відпочинку і оздоровлення наших захисників.

– Багато наших хлопців приходять на кілька днів у відпустку чи після поранення і вже потребують психологічної та фізичної підтримки. Хочеться їм приділити увагу. Мені це треба не менше, ніж їм. Треба таке спілкування і такі зустрічі – сімейні, затишні, бо надто важко, – каже мама Героя.

У центрі імені Степана Тарабалки уже зголосився працювати лікар-реабілітолог. Наталя може безкінечно довго розповідати, де у тренувальному залі стоятимуть тренажери, витяжки. Домовилися з психотерапевткою, яка приїхала у Коломию зі Сходу і має практику роботи з військовими. Лікарі готові працювати безплатно, частину обладнання уже вдалось закупити. Пані Наталя на облаштування центру витратила практично всі гроші, які держава заплатила як компенсацію за загибель сина. А роботи все ще дуже багато. Та Наталя Тарабалка не опускає рук. Впевнена: синові сподобалося б те, що вона тут робить.

Наталка СЛЮСАР


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися