На Львівщині є незвичайний храм. Він зовні схожий на великодню писанку. Диво-яйце возвеличується на горі «Високий камінь» біля Миколаєва. І грає барвами на кілометри вдалечінь вдень та вночі. Бо, коли за горизонтом зникає сонячне проміння, сакральну велич храму підкреслюють кольорові вогні.
Невеличку церковцю на «Високому камені» заклали у 1998 році. А підказав оригінальну ідею місцевий житель Омелян Іванів. Давно вже на пенсії був, а в пам’яті все зринали великодні гаївки, що з молоддю виводив колись на горі. От і підійшов до тодішнього голови райдержадміністрації. Мовляв, на носі поважна дата – дві тисячі років від Різдва Христового, а храм-писанка – це ж і є відродження, символ життя. Зрештою, й нема подібного ніде. Словом, до думки чоловіка дослухалися – і почалося будівництво.
Та часи були кризові. Аби дістати потрібні матеріали, Омелян Іванів оббивав пороги різних організацій та підприємств. Зумів чоловік об’єднати в такій святій справі не лише громаду, підприємців, народних депутатів, а й заробітчан, які виїхали в Італію. Хтось жертвував кілька гривень, а хтось й кілька сотень. Дуже допоміг будівництву Миколаївський цементний завод, на якому свого часу працював пенсіонер. І коли справа дійшла до розпису святині, у всіх так трепетно було на душі. Вірилося й водночас не вірилося, що змогли втілити таку чудову ідею в життя.
Головний елемент церковці – купол-яйце – розписав художник Володимир Гомза. Відтворив на ньому прадавні символи в обрамленні хреста, виконаного зі світло-коричневого скла. Тож, коли сонце сходить й просвічує купол, здається, що храм зсередини наливається золотом.
Тут так тихо і умиротворено. Поряд – ні людських осель, ні доріг. Лише вузька стежечка, що в’ється між деревами від підніжжя гори до храму. Її долає тільки сильний у вірі. Щоб побути сам на сам із Богом та в гармонії із природою.
Наталія КРАВЧУК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!