Бійці «Колоса» розповіли про бої на Савур Могилі
Рівненщина

Бійці «Колоса» розповіли про бої на Савур Могилі

25 травня 2015, 11:29
1
-1
Сподобалось?
-1

Батальйон спецпризначення 51-ї окремої механізованої бригади «Колос» був основною ударною силою під час штурму кургану Савур-Могила. Сюди увійшли добровольці та мобілізовані з Рівненської та Волинської областей. Напередодні 28 липня бійці отримали наказ знятися з блокпостів та зайняти оборону на «висотці». Близько десятої години ранку 380 воїнів 51 бригади виступили маршем з боку селища Первомайськ. На двох вистах майоріли прапори самопроголошеної «ДНР». Бойовики намабно махали нашим військовим руками…

Коли колона української техніки зупинилася на підходах до кургану, ворог поцілив зі стрілецької артилерії та мінометів. Напереріз військовим виїхали УАЗ і КАМАЗ з проросійськими найманцями. В УАЗ бійці «Колоса» поцілили з гранатомета. КАМАЗ зник з поля бою.

– З УАЗа ми затримали двох найманців із Харкова та російського офіцера, - розповів командир штурмової групи 51-ї ОМБР з позовним «06-ий». – Полковник із Росії був поранений у руку. Він розповідав нам, що нібито він ополченець і шахтар. Але, зрештою, зізнався, що кадровий російський військовий, і ми передали його нашим спецслужбам.

На штурм пішли о 21-ій годині. Спершу по об’єкту «відпрацювала» артилерія, потім бійці двома групами технікою піднялися на курган. Билися рішуче, не шкодували себе, аби вибити ворога з позиції. Перебуваючи на відкритій місцині під щільним вогнем з боку Російської Федерації, вони вимушені були відступити.  Зайнявши позиції поблизу селища Петровське, в «Колосі» розробили новий план захоплення Савур Могили. Тоді батальйон очолив підполковник Микола Капінос з позивним «Нептун».

Напередодні вирішального штурму, 7 серпня 2014 року, українські військові провели тактичну операцію: до гори наблизилося 5 танків, декілька  БМП-2 і відкрили вогонь. Їх підтримала самохідно-артилерійська батарея. Зрештою впала бетонна конструкція всередині стели, поховавши під собою бойовиків. На щастя, з цього бою військовослужбовці повернулися без втрат. «Колос» сформував з добровольців одну штурмову групу, своїх бійців виставив і батальйон 25-ї окремої повітряно-десантної бригади, а групи 3-го полку спецпризначення оточили район бойових дій для виявлення можливої підмоги бойовикам. На той час Савур-Могила була «найгарячішою» точкою Донбасу. Загалом у вирішальному штурмі брали участь  72 бійця зведеного батальйону 51-ї бригади, зведеного батальйону, 25-ї окремої аеромобільної бригади і групи Темура Юлдашева з позивним «Тренер». Бійці пригадують, навіть один генерал і полковник пішли в бій добровольцями.Між іншим, тим генералом виявився генерал-майор В’ячеслав Назаркін, який нині обіймає посаду заступника командувача військ оперативного командування «Захід».

– Така злість була у всіх, ми дуже хотіли якнайшвидше взяти Савур-Могилу. Але як завжди чогось не вистачало – то координації, то боєприпасів. А генерал Назаркін, який з нами під обстрілами на виїзному командно пункті був, просто сходу «наступав на горло» озброєнцям, щоб підвозили боєприпаси, витягував нам у підмогу артилерійський резерв і не давав падати духом бійцям. Там ми побачили, що в бою і генерал, і  солдат разом в одному окопі ховаються від мін, разом йдуть в атаку, п'ють з однієї фляги і курять одну цигарку, - пригадав «Дикий».

Як розповідає командир «06-ий», сьогодні ті події здаються як страшний сон: ворог бився запекло, до останнього, наші хлопці заходили з двох боків групами.  Командир 25-го батальйону особисто повів бійців у атаку.

Штурмовиків «Колоса» прикривав Т-64, який знешкоджував позиції кулеметників. Вже на 40-й хвилині бою «06-го» поранило в ногу. Але надавати собі медичну допомогу часу не було. У тому бою хто міг тримати зброю – залишалися в строю. Кожен знав, що на його місце нікому ставати, а без вогневої підтримки хлопці загинуть. Тоді отримав смертельне поранення старший лейтенант Валентин Пріхід, який пожертвував своїм життям, аби врятувати товаришів. Півтори години бою здавалися вічністю. Командний пункт батальйону перебував під щільним вогнем артилерії з боку Росії. Сили ворога слабшали, постріли поступово вщухали, обидві групи 51-ї і 25-ї бригад зімкнулися. Висоту було взято.  

– Перевести подих не було й хвилини – ми одразу ж почали займати оборону. Надали допомогу пораненим і вони також зайняли позиції. Ми усі розуміли, що противник намагатиметься відбити курган, – говорить «Бєшений». – Після зачистки території кургану ми дызналися, що нам протистояли бойовики так званого батальйону «Восток».

14 бійців і один танк батальйону спецпризначення 51-ї окремої механізованої бригади тримали оборону на кургані Савур-Могила з 7 аж до 19 серпня 2014 року. Вони героїчно відбивали атаки противника. А в одному з боїв з оборонної позиції наш Т-64 дав відсіч аж семи атакуючим Т-72.

19 серпня батальйон «Колос» отримав наказ і передав свої позиції бійцям полковника «Сумрака» Ігоря Гордійчука та перейшов виконувати інші завдання.

Підсумком їхніх вдалих штурмових дій стали успішні рейди сил АТО в тилах противника, маневр 72-ї і 79-ї бригад вздовж кордону з Російською Федерацією. Також, на кілька таких життєво необхідних тижнів бойовикам були перекриті шляхи поповнення боєприпасів.

– Усі повинні розуміти, що «Військовослужбовець 51-ї бригади» звучить гордо, – підсумували легендарні штурмовики кургану Савур-Могила «06-тий», «Дикий», «Бєшений» та їхній комбат «Нетпун».

Сьогодні ці бійці в складі військової частини проходять бойове злагодження на одному з полігонів Збройних Сил України і готуються до повернення на схід. 


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Коментарі

  • алекс
    алекс

    Что-то про 30 не пишете .Раскажите как 51 3 часа не могла вийти к Саурке целий час вела бой с трицатой бригадой, а взяла 95 с 30

    25 травня 2015, 13:22
    Відповісти

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися