Катерина ДЕСНИЦЬКА
Рівненщина

На Рівненщині живуть… сестри принцеси Таїланду

26 січня 2018, 12:38
2
0
Сподобалось?
0

Про королівську родину в радянські часи мовчали, бо боялися Сибіру

Ця дивовижна історія нагадує казку про Попелюшку. Вона почалася понад сто років тому, коли дівчина з Луцька вийшла заміж за принца Сіаму (сучасний Таїланд). Задля неї коханий зрікся своєї віри й прийняв православ’я! Доля принесла багато випробувань їхній сім’ї і подарувала лише одного сина. Та саме його дочка, принцеса Наріса, є троюрідною сестрою двох мешканок Рівненщини.

Батько був головою луцького суду

Мова про знамениту землячку Катерину Десницьку. Вона народилася у Луцьку в далекому 1886 році в родині голови міського суду Івана Десницького. Перша дружина француженка Адель рано померла, залишивши шестеро діток. У Києві Івана Десницького доля звела з Марією Хижняковою (Верді) – вдовою з чотирма дітьми. Її першим чоловіком був брат відомого італійського композитора Джузеппе Верді! Невдовзі вони усією великою родиною переїхали до Луцька. Тут у подружжя народилося ще двійко уже спільних дітей: син та донька – та сама знаменита принцеса Катерина.

Коли Каті виповнилося всього два рочки, помер тато. Мамі фінансово важко було самій давати раду 12 дітям, тож стала продавати маєтки. Вона зробила усе, щоб дати дітям гідну освіту. Не маючи вісімнадцяти років, Катя залишається круглою сиротою – від раку померла її мама. Дівчина подалася до рідного брата Миколи у Санкт-Петербург, який був студентом університету. Там закінчила курси медичних сестер.

Від принца втекла на фронт

Дівчина часто бувала з братом Миколою на зустрічах зі знатною молоддю. Там вперше й побачила юного принца Чакрабона. У той час між Сіамом та Російською імперією були налагоджені хороші дипломатичні стосунки. На знак поваги до дружнього королівства російський цар Микола ІІ запропонував сіамському королю відправити одного з його синів на навчання до Санкт-Петербурга. І вибір впав на Чакрабона, який раніше вчився у Лондоні. Він отримав власні апартаменти у резиденції Миколи ІІ в Зимовому палаці й був зарахований до імператорського Пажеського корпусу, де здобували освіту виключно діти російської дворянської еліти. У його розпорядженні була вся обслуга й навіть власний кухар. Коли принц вступив до Академії генштабу, казна орендувала для нього невеличкий палац у Царському Селі, а також дачу в Петергофі на двадцять кімнат. Раз на місяць корнет снідав з Миколою ІІ.

Чакрабон хотів своє життя пов’язати з військовою справою, та зустріч з Катериною Десницькою перевернула його життя. До того він мав нетривалі романи, зокрема з примою-балериною Маріїнського театру, зі зведеною сестрою по батькові. Тепер йому не хотілося бути ні з ким, крім Каті, бо іскра кохання запалила його серце.  Й одного разу він королівською каретою з імператорськими гербами під’їхав до госпіталю, де працювала дівчина. Принц простягнув коханій сумочку, інкрустовану емаллю роботи великого ювеліра Карла Фаберже! На ній стояли ініціали красуні – «К.Д.» Подруги по госпіталю повибігали надвір, аби побачити поважного гостя.

Однак тоді дівчина не відповіла взаємністю. Вона не вірила у казку і втекла на фронт.

Таємно обвінчалися у Стамбулі

Саме йшла російсько-японська війна. Катя зі шпиталем була там, де найважче. Слідом попросився на фронт й Чакрабон, однак Микола ІІ принца воювати не пустив. Аби хоч трохи легше було переживати розлуку з коханою, хлопець писав Каті листи. Вона відповідала зрідка, стримано, та кожне слово від неї було, як ковток цілющого повітря.

З війни Катерина Десницька повернулася з нагородами. Серед найповажніших – Георгіївський хрест за мужність! Така самовідданість дівчини ще сильніше полонила хлопця, і більше відступати від свого щастя Чакрабон не захотів. Він знехтував принцесами, які мріяли бути поруч, та попросив руки Каті. Присягався, що йому ніхто не потрібен, тільки вона.

Катерина ДЕСНИЦЬКА з чоловіком Чакрабоном

Дівчина довго вагалася, як правильно вчинити. Їй хотілося бути з принцом, та розуміла, що між ними – велика прірва: релігія. Адже Чакрабон сповідував буддизм, а вона ж була православною. Рішення виявилося непростим. І Катя погодилася стати дружиною принца, якщо той прийме її віросповідання. Кохання перемогло релігійні перепони. У Константинополі (Стамбул) пара обвінчалася. Закони Сіаму дозволяли Чакрабону мати кілька дружин, проте він пообіцяв, що ніколи не скористається цим правом – йому потрібна лише Катя!

Церемонія пройшла таємно, медовий місяць подружжя провело у Єгипті. Принц не зізнався про шлюб нікому, навіть царю Миколі ІІ. Розумів, що той його вибір не схвалить та про все розповість батькові. Бо хоч Катя й була дворянкою, та не королівської крові. Чакрабон став першим вихідцем з тайської королівської династії, хто одружився з іноземкою. Пізніше так само вчинить і його єдиний син.

Король категорично відмовився визнавати цей шлюб, адже в Сіамі дуже дбали про чистоту крові. Як покарання позбавив сина усіх привілеїв. І став Чакрабон всього-на-всього начальником військового училища з мізерним окладом. Та Катя у всьому чоловіка підтримувала. Вона добре знала п’ять мов і дуже швидко вивчила ще одну – тайську. Підтримувала місцеві традиції у стилі одягу та манері харчуватися. Тож поступово крига у взаєминах скресла.

Племінницю назвали на честь хрещеної

Коли Катя народила сина Чулу, до неї стала прихильнішою свекруха. А коли після смерті батька-короля престол посів брат Чакрабона, він визнав Катерину Десницьку повноправною принцесою.

Цікаво, що у 1911 році щаслива сім’я побувала в Україні. Відомо, що подружжя відвідало Київ. Далі принц поїхав на аудієнцію до Миколи ІІ, а принцеса – до сестри Євгенії по чоловікові Оболонської на Рівненщину. Та покликала Катю за хрещену до своєї новонародженої донечки.

– Таїнство хрещення відбулося у Свято-Катеринівському храмі у Здолбунові (Рівненська область – авт.), – розповідає родичка принцеси – донька тієї похресниці Олександра Корсюк. – Маму назвали на честь тітки. У свідоцтві про хрещення написано: «Крестная мать – герцогиня, жена принца сиамского Чакрабона Катерина Ивановна Десницкая. Крестный отец – дворянин Николай Иванович Десницкий».

Чотири місяці приймала у Парижі родину з України

Про свою «королівську» землячку родина на Рівненщині дізнавалася переважно з листів. Катя слала із Сіаму (після 1932 року країна стала називатися Таїланд) і фотографії. Кожен знімок був зроблений на спеціальному папері з витиснутими гербами. Має у своїй колекції Олександра Андріївна фото молодих років На Пітсанулок (такий статус отримала українка як законна тайська принцеса) і вже значно пізніших часів. Бо листи відправляла принцеса і з Парижа, куди переїхала після розлучення з Чакрабоном.

Олександра Корсюк знає й історію кохання своєї знаменитої родички. Почуття між Катериною та Чакрабоном, які не так давно окриляли і штовхали на небачені подвиги, розбила зрада. Принц захопився своєю молоденькою племінницею. Новина миттю долетіла до Каті. Чакрабон просив змиритися, доводив, що багатоженство для його країни – нормально, що вона не матиме ні в чому нужди, буде улюбленою дружиною. Та жінка подала на розлучення. При цьому гордо відмовилася від усіх «відступних» – покинула країну фактично ні з чим. Вона виїхала в Китай до брата Миколи. І там знайшла нове кохання.

Її другим чоловіком став американець Гаррі Клінтон Стоун. Доля звела їх зовсім випадково. За порадою брата Катя здавала частину будинку, у якому жила, квартирантам. Серед них був і електрик Гаррі. Потім з ним Десницька переїхала у США, а пізніше – в Париж, де мешкала вдова її брата. Про це свідчать знімки, що є у Корсюків. Пара мала досить велике обійстя біля Парижа і проживала там разом.

– Моя мама навіть в гостях у тітки була, – продовжує розповідати Олександра Корсюк. – У 1936 році, як тут ще Польща була. Їздила до хресної разом зі своєю мамою, моєю бабусею. Їх зустрічали Катя і Гарі та їхня собачка Нікі. Жили у великому особняку, мали свою окрему кімнату. Ніхто не думав, що бачаться востаннє.

Статків Чакрабона король вділив і Катерині

Катя не могла змиритися зі смертю Чакрабона. Все винуватила себе: якби тоді його не покинула, залишилася поряд і витримала ту ганьбу, все було б інакше. Та наруга над почуттями стала найстрашнішим для неї випробуванням. А звело у могилу принца нове захоплення. Він застудився, проте хворий поїхав кататися зі своєю пасією на яхті. Дув вітерець, Чакрабон сидів у каюті, йому було зовсім погано. Та кохана наполягла, аби принц вийшов на свіже повітря. Після цієї прогулянки він зліг і швидко помер.

Перед смертю розпорядився поділити все своє майно між сином Чулою та коханкою (офіційно вдруге одружений не був). Та діючий король Сіаму статки Чакрабона розділив на трьох – включив у спадщину і Катерину Десницьку!

Син теж узяв жінку не королівської крові

У багатьох джерелах повідомляється, що син так і не зміг пробачити матері смерть батька, тому й не відвідував її у Європі. Та Олександра Андріївна запевняє:

– Це неправда! Мама мені розповідала, що коли вони з бабусею гостювали в Парижі, то там же був і Чула зі своєю нареченою англійкою. І що їх здивувало, як тій пані щовечора нічну сорочку гладили! Між Чулою і Катею були нормальні стосунки, син матір провідував.

Принц Чула з дружиною-англійкою Елізабет

До речі, Чула став другим з великої тайської династії, хто не взяв за дружину даму королівської крові й пішов під вінець з іноземкою Елізабет Хантер – тією самою, з якою відвідував матір у Парижі. Чула з двоюрідним братом заснував в Англії команду автогонщиків White Mouse Racing («Біла Миша»), й участь у першій гонці брав його брат, пілотуючи на автомобілі, розфарбованому у блакитний і жовтий кольори.

У шлюбі в Чули та Елізабет народилася одна дочка – Наріса Чакрабон. По п’ять місяців живе у Таїланді та Лондоні, а два подорожує світом. Вона – троюрідна сестра Олександри Корсюк.

Запрошення на зустріч

– Невже не пробували її розшукати? – запитую.

– Пробували. Спершу у 80-х роках. Якось кум мені приніс журнал «Огонек», а у ньому – стаття «Принцесса Катя Десницкая». Хоч ми своє відношення до королівської родини не афішували – страшно було, що вивезуть на Колиму. Коли утворився Союз, Катя Десницька перестала давати про себе знати. Боялася нам нашкодити. А кум ту історію знав. Ми тоді написали журналісту, що є родичами Наріси і попросили передати їй листа. Отримали від нього відповідь: «Она вами не интересуется». Хоча зараз в правдивості його слів сумніваємося, бо чи справді передав того листа, ми не знаємо. Тоді ж написали і на програму «Жди меня» в Москву – відповіді так і не отримали. А нещодавно внук моєї рідної сестри Наталі знову написав у Москву – і нас покликали на зйомки! Думали, Наріса приїде. Ми із сестрою майже не ходимо, куди було в таку дорогу їхати. То відправили племінницю Аллу.

Внучка принцеси Катерини Наріса

Та, на жаль, омріяної зустрічі не відбулося: Наріса… не приїхала. Алла бачила її на екрані – та відповідала на запитання російської журналістки, бідкалася, що захворіла, тому не може бути в студії. У подальшому інтерес до української родини вона не проявляла…

Королівські діаманти ховали під… стріхою

А у Новоставі, де мешкає Олександра Корсюк, не втрачають надії, що доля таки зведе нащадків королівської родини – дві гілки: українську і тайську. Й дуже шкодують, що втрачено королівські скарби, якими у 1936 році щедро обдарувала принцеса Катерина свою сестру і племінницю, що в неї гостювали.

– Мама тоді привезла дуже багато дорогого одягу і всяких коштовностей. У війну скарб ховала у дірках під стріхою. Вона все до останнього зберегла. Потім поділила те добро між нами, сестрами. Мені перейшов браслет, плетений, як канат, з трьох видів золота. На ньому були великі діаманти. І медальйон із випуклою золотою головою коня. Я королівське золото гонорово поклала в коробочці в шафі. Бо ж думала, що всі такі чесні, як я. І мене обікрали, – з сумом говорить Олександра Андріївна.

Каже, на згадку від принцеси залишилося лише… фортепіано. Катя прислала його у Новостав для своєї сестри Жені, яка осліпла. Та перед смертю навпомацки натискала клавіші. Линула музика – і це повертало її до життя. На тому інструменті грає вже четверте покоління роду Десницьких.

Зізнається Олександра Корсюк, що й оригінальних фотографій від принцеси сьогодні майже не має. Бо цілий пакунок знімків ще кілька літ тому віддала у Рівне в музей. Там мали відкрити куточок, присвячений великій родині Десницьких. Однак до сьогодні ні виставки нема, ні фото власниці не повернули.

Наталія КРАВЧУК, Сергій НОВАК, Рівненська область

Фото із сімейного архіву 

Передрук заборонено!


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Коментарі

  • Ярослав Проць,
    Ярослав Проць,

    Респект авторам за прецікавий матеріал. Фактаж просто вважає. Дякую. З повагою. Ярослав Проць, Полтавщина. Прошу передати найкращі побажання пану Євгенові Хотимчуку.

    23 січня 2018, 15:59
    Відповісти
  • Елена
    Елена

    Здравствуйте! Несколько поправок к тексту. Первый мух Марии Михайловны Хижняковой был инженер Петр Владимирович Верди (1851-01.08.1878гг.). Вероятно поляк. Он принимал участие в строительстве Дарницкого моста в Киеве. Похоронен на кладбище Выдубицкого монастыря. От первого брака было трое детей. Первая девочка Ольга умерла от дифтерии в два с половиной года. Потом были Алла и Сергей. Родного брата Катерины звали Иван. Иван Иванович Десницкий (Киев, 1884 г. — Харбин,1922 г.) окончил Санкт-Петербургский университет, с 1908 служил в МИД, в 1912 занимал должность 2-го секретаря российской миссии в Пекине. Во время гражданской войны служил в белых войсках Восточного фронта по ведомству МИД. В эмиграции в Китае, умер 21 июля 1922

    28 березня 2018, 11:28
    Відповісти

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися