Антон Українець зі Здолбунова працював тренером із вільної боротьби. Після побиття студентів на київському Майдані разом із першими протестувальниками поїхав до столиці. Затим добровольцем пішов на фронт.
– На Майдані пробув із грудня до лютого. Ми з хлопцями так здружилися, що додому й не хотілося їхати. Коли горів Будинок профспілок, я допомагав гасити пожежу. Надихався димом, над вечір ледве дихав. Ліг на піддонах у наметі, а в грудях пече вогнем… Потомлені чоловіки теж примостилися біля буржуйки. Валерій Опанасюк (Герой Небесної сотні – авт.) став анекдоти розказувати… Гаркнув до нього, щоб помовчав, дав відпочити. Зранку мені стало ще гірше, хлопці наполягли, щоб їхав у Здолбунів лікуватися, – пригадує Антон Українець. – Тільки приїхав додому, дізнався, що на Майдані зачистка. Вбили Валєру. Тоді так соромно стало, бо ж я наче втік…
А потім Антон пішов добровольцем на фронт. Батькам, які працюють за кордоном, про своє рішення повідомив вже із полігону. Бойові завдання виконував у Краматорську, Дебальцевому, Світлодарській дузі…
Місцеві по-різному сприймали українських солдатів. Одні приносили хлопцям цигарки, молоко, деруни... Інші казали: «Вы у нас в гостях! Уходите отсюда!» Чимало східняків пішли добровольцями воювати проти сепаратистів. Показували трофейну зброю, яку здобули в бою. До сепаратистів пристали одиниці, здебільшого ті, хто хотів легких грошей.
Деякі хлопці психологічно не витримували воєнної обстановки, «ламалися». Таких з передової забирали на віддалені лінії фронту. А були й такі відчайдухи, що пробиралися на територію ворога й ставили там розтяжки, робили «підклади», – каже Антон. – На війні починаєш розуміти ціну людського життя. Ми всі дуже здружилися, багато навіть кумами поставали.
Коли Антон Українець повернувся із АТО, друзі-майданівці висунули його кандидатом у депутати міської ради.
– Ті, хто протягом багатьох скликань добирався до ради, сприйняли нас «в штики». Різними маніпуляціями стали перешкоджати роботі. Про те, щоб хтось із досвідчених політиків щось підказав – не могло бути й мови. Нам говорили: «Ви ж прийшли щось змінити, то маєте знати». На першій сесії мене призначили головою земельної комісії. Кілька разів прочитав відповідне законодавство, постанови, ухвали… Коли друзі жартома просять підказати схему, щоб отримати ділянку землі, кажу цілком серйозно: прочитайте Земельний кодекс, там все описано.
Марія МАРТИНЮК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!