У 39 років важила 40 кілограмів: як цілитель з Рівненщини рятує людям життя
Рівненщина

У 39 років важила 40 кілограмів: як цілитель з Рівненщини рятує людям життя

22 березня 2020, 17:19
1
1
Сподобалось?
1

У вашій газеті я прочитала матеріал про Віктора Ярощука, цілителя з Радивилова. Ця благородна людина врятувала життя і мені. Це сталося на початку вересня 2000 року. На той час я вже не ходила. Мала викривлений хребет коромислом, різниця між довжиною ніг від страшного перекосу сягала до 20 сантиметрів. Болі були страшні цілодобово, не хотілося ні їсти, ні пити, ні жити. У четвер мені мали робити складну операцію з видалення трьох гриж поперечної ділянки хребта, не даючи ніяких гарантій. А у понеділок я дізналася адресу Віктора Ярощука – казали, що цей чоловік із золотими руками творить дива. Щоб доїхати до нього, мені вкололи сильне знеболююче. І ось – моя черга. Приємний чоловік з розумними очима оглянув мене і сказав чоловікові, що операцію ні в якому разі не можна робити, бо на все життя лишуся калікою в інвалідному візку. На той час мені було 39 років, важила я 40 кілограмів при зрості 167 сантиметрів. Коли я спитала, чи зможе мене вилікувати, Ярощук відповів, що він не Господь. Усе, що зможе, зробить. Від мене ж потрібна віра і надія. Їздила до нього кожного тижня. Через півтора місяця почала помаленьку ходити, а через три уже сама приїхала до нього. Кожного мого візиту до Віктора Івановича я спостерігала величезні черги. Люди о 4–5-й ранку приїздять бусами, автобусами. Через руки Ярощука пройшли десятки тисяч пацієнтів, і кожному він лікує тіло й душу. У нього восьмеро дітей, але взяв до себе ще й дівчинку Ларису з неблагополучної сім’ї і виростив як рідну.

Побудував у Гайках-Ситенських церкву (Християн Віри Євангельської), де служить пресвітером.

Одного разу, будучи в лікарні, зустріла нейрохірурга, який мав робити мені операцію. Він просто не повірив, що я ніде не оперувалася. Лише переконавшись у відсутності рубців та шрамів на спині, вражено сказав, що це диво. Віктор Іванович Ярощук став для мене не тільки цілителем, рятівником, але й духовним наставником. В тяжкі хвилини мого життя я завжди мала він нього пораду і духовну підтримку.

Хочу розповісти ще про одне чудо, яке трапилося в моїй сім’ї. П’ятирічна внучка Тася гралася з дітками і невдало впала. Її забрали в лікарню, зробили знімок і сказали, що це перелом. Наклали гіпс. Наступного дня ми все ж вирішили показати дитину Віктору Івановичу. Він подивився знімок, розрізав гіпс, вправив вивих (бо перелому не було) – і моя Тася вийшла від нього своїми ніжками. Чи це не диво?

Я вдячна Богові, що звів мене з Віктором Ярощуком. Це людина з великої букви, яка заслуговує щонайменше державної відзнаки. Низький уклін Вам, Вікторе Івановичу, за те, що Ви є.

Ірина СЛИВЮК


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Коментарі

  • М.К
    М.К

    Доброго дня! Шановна пані Ірино,я дуже радію за Вас,що Бог дав Вам здоров'я, Ви так гарно та радісно описуєте пана Ярощука,що хочеться ..вибачте РИДАТИ! ТАК! Саме ридати,гарячими слізьми.бо на жаль цей "дохтір"такий не є... пані Ірино скажіть будь ласка,хто Вам дав право описувати долю чужих людей? Ви не знаєте і крихти правди ... не потрібно піаритись за рахунок чужої біди і заробляти на цьому гроші. Як робить цей "вельмишановний дохтір" вибачте за тавтологію.. запамятайте ;НА ЧУЖІЙ БІДІ ЩАСТЯ НЕ ЗБУДУЄШ!

    23 березня 2020, 12:36
    Відповісти

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися