Якщо раніше цесарки вважалися у селі дивовижею, то нині їх почали більше розводити. Ця птиця славиться дієтичним м’ясом, яке дуже корисне вагітним, а також дітям, які мають алергічні захворювання. Галині Мартинюк із села Лопавше Демидівської громади Дубенського району цесарок привіз син із Луцька. Вони вже давно обжилися на її подвір’ї, а жінка з цікавістю вивчає звички «інтелігентних» пташок.
Цесарка – трішки схожа на індика. Вона може вирости до двох кілограмів. М’ясо має велику поживність, але відзначається невисокою калорійністю та насичене залізом. А от філе не таке біле, як у курей, а трішки бурого відтінку. За смаком нагадує дичину і рекомендоване для дієтичного харчування, в тому числі для збагачення цінними мікроелементами і вітамінами раціону вагітних жінок і дітей. А яйця вважаються гіпоалергенними.
– Цесарки невибагливі до харчів, – розповідає Галина Олексіївна. – І кукурудзу, і картоплю їдять. Але дуже лякливі, як тільки побачать когось чужого, видають смішні звуки, збиваються у гурт. А ще вони літати полюбляють. Буває, що сидять на самих вищих гілках дерев. Несуть яйця менші за курячі, але з дуже міцною шкаралупою. Перед Пасхою один чоловік взяв пару, щоб крашанки зробити, то потім розказував, що ніхто їх розбити не міг. Завдяки міцній шкаралупі яйця можуть зберігатися в холодильнику більше пів року.
В утриманні ці птахи невибагливі. Вони чудово почуваються у товаристві курей. Цесарки не бояться ні 40-градусної спеки, ні сильного морозу. Правда, квочки із цесарок нікудишні, вони можуть у будь-який момент покинути гніздо. То Галина Олексіївна підкладає їхні яйця під курку і так отримує потомство.
Сільські господині люблять це «інтелігентне» птаство за те, що вони не роблять шкоди на грядках, бо не гребуться в землі, як кури, а навпаки, приносять користь, бо клюють колорадських жуків та слимаків.
Усі знають, що у курячому царстві головний півень, а як дізнатися, де самець цесарки? Галина Мартинюк розібралася і в цих тонкощах.
– Ось подивіться, – показує рукою на подвір’я. – «Хлопці» мають такі червоні сережки, а «дівчатка» – ні. Коли він біжить, голову піднімає вверх, а вона – ні.
Господиня лишень нещодавно зайнялася розведенням цих птахів, але вже задоволена, бо вони невибагливі у догляді. Гарно несуться, та й цікаво спостерігати за новими мешканцями подвір’я, вивчати їхні звички. Вже й сусіди приходять, розпитують, хочуть собі розвести.
Руслана ТАТАРИН
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!