Його найбільша мрія - якнайшвидше побачити маму, брата і сестру. Щоб врятувати з Гостомеля свого найменшого, 11-річного сина, жінка попросила знайомих вивезти його. Сама втекти не змогла. А от люди прямували за кордон і дитину без документів мусили лишити з поліцейськими на Рівненщині.
Про це йдеться в ТСН.
«Дуже сильно її люблю і щоб вона за мене не переживала», - ці важливі слова 11-річний Богдан із Гостомеля мріє сказати мамі Олені особисто. Але поки не може, бо зв’язку з нею немає. «У Гостомелі світла немає. А мамин телефон вже російські військові зламали», – додає хлопчик.
Те, що довелося пережити Богдану годі й уявити. Бої у його Гостомелі почалися в перший же день повномасштабного вторгнення росіян. Нині пригадує потрощене селище та як їхні двері виламували окупанти. Хлопчину з пекла вивозили знайомі родини, яких його мати попросила врятувати сина.
«Привезли його до одного з відділень поліції в місто Рівне. Адже вони виїздили за кордон та не мали змоги забрати хлопчика з собою», - розповідають у рівненькій поліції.
В поліції знайшли родичів хлопця, але вони нині не можуть забрати Богдана. Тож правоохоронці та соцслужби зв’язалися з відомим в місті подружжям волонтерів. «Я одразу зрозуміла, що треба вставати і їхати за ним», - каже Таліна Зайчук.
Косметолог Таліна і юрист Віталій стали тимчасовими опікунами Богдана. Вони вже купили йому взуття та одяг, а ще оформили до школи і підбирають хлопцю гуртки. А Богдан натомість заряджає подружжя позитивом.
Проте і копи, його перші знайомі в місті, про хлопця не забувають. Показують йому свою роботу і ведуть на екскурсію криміналістів та кінологів.
Тим часом ТСН дізналася про ще одну мрію Богдана – мріє стати пожежником, щоб рятувати людей. Тож для нього підготували сюрприз, про який хлопець не знав до останнього. Богдан не міг стримати захвату від машин рятувальників, спроб самому під’єднувати рукава та ще й побувати у диспетчерському центрі. Весь час з обличчя хлопця не сходить усмішка. Шкодує лише про те, зізнається , що не може поділитися всім цим з мамою та старшим братом і сестрою. Знайти рідних хлопця хочуть і його тимчасові опікуни
«Якби мама Богдана мене почула, я б хотіла їй сказати, щоб вона не хвилювалась, що у нас все добре, що ми за Богданчиком придивимось, поки вона не повернеться», - каже жінка.
«Він в моє життя приніс такий великий шматок радості, я хочу людям сказать, що не потрібно боятися брати дітей, чужих дітей не буває», - додає її чоловік.
Це закликають пам’ятати усіх українців.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!