З 2014 році пастор п’ятидесятницької церкви із села Карпилівка Рокитнівської громади Рівненщини зайнявся волонтерством. Не злічити, скільки рейсів на Схід з гуманітарними вантажами за ці роки він зробив разом зі своєю командою. Не залишився чоловік осторонь і з початком вторгнення росії. Хоч і вік має поважний – 67 років. Нелегко доводиться у дорозі.
Володимир Дмитрович розповів, що у гарячі точки возить харчі, а назад забирає людей. Для цього йому довелося вийняти з автобуса сидіння і поставити лавки. Одну з евакуацій пастор пригадує зі сльозами.
– Ми забирали з Ворзеля дитячий будинок. Просили випадкових людей, щоб вони тримали діток: 52 немовлят та малечу до трьох років, – розповідає чоловік. – Голодні та холодні, вони майже місяць жили під російськими обстрілами. Їхній плач і досі у голові.
Пригадав пан Володимир і кумедний випадок. Дорогою підібрали 85-річного дідуся, який дві доби їхав з Іванкова до Ковеля велосипедом. Проїхав 75 кілометрів і ще дев’ять тягнув ровера за собою лісом. Нині чоловік живе у Німеччині в доньки і уже освоює тренажерний велосипед.
– З початку війни Володимир Бричка із Гостомеля, Ворзеля, Бучі, Ірпеня вивіз понад 1800 осіб, – розповідає рокитнівський селищний голова Григорій Таргонський. – Він евакуював з геріатричного пансіонату на Київщині 20 немічних людей, які не могли самостійно пересуватися.
У Карпилівці місцеві врятованим влаштовували тимчасовий притулок, а далі везли у безпечніші українські міста чи до кордону. Нам навіть уявити важко, як це – заїжджати на територію, де стоять війська рашистів, усвідомлювати, що будь-якої миті можуть обстріляти.
– Найважче було, – каже волонтер, – залишати людей, яким уже просто не вистачало місця в автобусах.
Поки чоловік був у роз’їздах, вдома на Володимира Дмитровича чекала дружина. Односельці пишаються своїм земляком.
– Від багатьох чув пропозиції, аби місцева влада клопотала перед президентом України про присвоєння йому звання Героя України, – каже керівник Рокитнівської громади. – Я багато років знаю цього чоловіка і впевнений, що не заради нагороди, а за покликом серця він усе це робить для Перемоги, для України!
Наталка СЛЮСАР
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!