Ці місяці мали бути найщасливішими у житті подружжя Мар’яни та Василя Мамонових. Адже на світ от-от має з’явитися їхній первісток. Проте цей час перетворився для сім’ї на справжнє пекло. Адже Мар’яна потрапила у полон в Маріуполі і майже всю вагітність пробула в Оленівці. Вона – начальник медичної служби батальйону морської піхоти.
Чоловік виїхав до Львова
Батьки Володимир та Оксана Черепушки завжди пишалися своїми чотирма дітьми – трьома доньками і сином. Особливо Мар’яною. Вона цілеспрямовано йшла до своєї мети – бути медиком. Після школи вступила у Тернопільський медичний університет, потім – у Київську військово-медичну академію. Могла би спокійно працювати в одному з госпіталів Західної України, недалеко від дому, куди отримала розподілення. Та помінялася з однокурсником – у них з дружиною народилася дитинка, і вона вирішила, що сім’я має бути разом. Так дівчина з Млинівщини опинилася у бригаді морської піхоти в Бердянську.
– У цьому вся наша Мар’яна – думає перш за все про інших, – усміхається, згадуючи дочку, мама Оксана. – Усім завжди допоможе, підтримає. Тому її і люблять. А скількох хлопців врятувала! Деякі телефонують і дякують.
У підрозділі морської піхоти Мар’яна перебувала з 2018 року. Вона стала начальником медичної служби батальйону, мала у підпорядкуванні 15 людей. І хоч навколо неї було багато молодих та статних військових, закохалася у цивільного – маріупольця Василя Мамонова. Рік вони перевіряли свої почуття, а 17 вересня 2021-го одружилися.
– На Різдво мали приїхати з Василем до нас у гості, – згадує тато Володимир. – Не склалося: у грудні пішла на ротацію у Маріуполь.
Мала там бути пів року. Коли дзвонила, то сміялася, що тепер на Пасху точно приїде. А от що вийшло…
На початку війни її чоловік зміг виїхати до Львова, а Мар’яна Мамонова залишилася в Маріуполі і врятувала сотні людей. Військових, цивільних. Рідним спочатку розказувала, що все добре, вони тримаються. Потім дзвінки ставали все рідшими.
– Вони майже не мали медикаментів, продуктів, води. Поки на вулицях лежав сніг, було легше – можна було розтопити і щось попрати, – з болем згадує про те, що пережила його дитина, тато. – І весь час їх бомбили. Мар’яна разом з військовими перебувала на металургійному заводі Ілліча.
Про бажану дитину дізналася у підвалі
Саме у таких складних умовах, у підвалі, молода жінка дізналася, що вагітна.
– Вона так мріяла стати мамою! Радістю поділилася з нами якраз перед самим полоном! Ми навіть не знаємо, хто у нас буде: внук чи внучка, – з’являються сльози на очах у майбутньої бабусі.
– Останнє повідомлення від неї ми отримали третього квітня. Тоді вже дзвонити не було можливості, збили всі вишки, – додає сестра Аня. – Мар’яна писала, що скоро зустрінемось. Те, що вона у полоні, ми точно знаємо з відео, яке розповсюдили росіяни. Вони потрапили до кадирівців. А далі декілька місяців – невідомість. Стукали скрізь, куди можна – писали у Червоний Хрест, Верещук, навіть Зеленському і його дружині! Активно цим займається Мар’янин чоловік Василь. Відповідь одна: «Чекайте, робимо все можливе». А що чекати? Поки вона народить у тюрмі? Донька ж не злочинниця, а медик! Кажуть, що як дають списки на обмін, медичних працівників росіяни чомусь викреслюють зі списку. Їх не звільняють і не міняють. Разом з Мар’яною в Оленівці перебувають ще близько 70 жінок-медиків.
Не відпускають, бо хороший лікар?
Перші звістки про те, що відбувається за товстими стінами колонії в Оленівці, рідні Мар’яни Мамонової стали отримувати, коли звідти почали звільняти полонених. Від їхніх розповідей – мороз по шкірі. Так, парамедик Тайра, яка разом з Мар’яною перебувала в Оленівці, казала, що у кімнаті на 18 квадратів сиділо 20 чоловік. У кожній камері – портрет путіна. Полонених по декілька разів на день змушували співати гімн росії, вирізали на їхніх тілах татуювання. А після розправи над полоненими в Оленівці сім’я молодої жінки не може спокійно спати.
– Тайра особисто Мар’яну не знала, але бачила її і чула. Адже лише вона вагітна у колонії, – продовжує розповідати Аня. – Була ще одна, але її швидко обміняли. Тайра шокована, що нашу Мар’яну ще досі не звільнили. Адже це проти всіх міжнародних законів – тримати медиків у полоні. Тим більше, вагітну жінку!
З кожним обміном рідні Мар’яни дізнаються про неї все більше. Ті, хто повернувся з Оленівки, кажуть, що до їхньої доньки ставляться непогано. Уже добре видно її округлий животик.
– Очевидно, і там є якась нормальна людина, яка приносить їй вітаміни, фрукти. Знаємо, що наша Мар’янка і в колонії продовжує надавати медичну допомогу. Може, того росіяни її й не відпускають, бо вона дуже хороший спеціаліст? – припускає Аня. – Сестра дуже переживає, щоб її обміняли. І ми всі її чекаємо. Хочемо, щоб свою першу дитинку вона народила в нормальних умовах, а ми були поруч!
Наталка СЛЮСАР
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!