Вчорашній лісівник друкує сто видань
28 квітня золотий ювілей святкуватиме багаторічний друг і партнер «Вісника+К» Вадим Перець, директор тернопільського видавництва «А-Прінт», де 15 років друкується наша газета. До слова, воно одне з найбільших і найуспішніших в Україні. Неймовірно, але створили його люди, які поняття не мали про поліграфію. Приміром, Вадим Григорович Перець за фахом лісник (у 1993 році закінчив Львівський лісотехнічний інститут) і юрист (у 2004 отримав відповідний диплом Львівського національного університету). Як вдалося досягнути успіху? На це та інші запитання напередодні ювілею Вадим Григорович люб’язно погодився відповісти нашій газеті.
– Вадиме Григоровичу, що змусило Вас зайнятися поліграфією?
– Ще у 1996 році ми у Тернополі почали випускати безкоштовну рекламно-інформаційну газету «У кожен дім». Її і сьогодні отримують всі мешканці Тернополя. Протягом багатьох років у нас були проблеми з друкарнями, яких ми змінили декілька. То невчасно надрукують газету, то неякісно. Я постійно сварився, казав: «Ваша совкова ментальність і невміння працювати змусять нас відкрити свою друкарню!» Над створенням власного дітища ми почали працювати з 2000 року. А у грудні 2003-го надрукували перший номер у своїй друкарні. На той час тут працювало десь чоловік п’ять. Жоден з нас не мав профільної освіти. Нам професію ніхто не давав, ми її взяли самі. Першу друкарську шведську машину «Solna» придбали у редакції газети з французького міста Ліон. Брали на неї кредит. Як і на другу, «Man», яку придбали в Данії. Ще раз наголошу, працювати на них вчилися самі, а також над підбором кольорів, фарб і так далі.
– Багато друкарень за останнє десятиліття збанкрутували. Як вам вдалося втриматися на плаву?
– Ми знали, як з ними конкурувати, як привернути клієнтів. Раніше ж самі потерпали від друкарень. Тому з перших днів і до сьогодні у нас налагоджена система зворотного зв’язку. Обов’язково після кожного друку газет телефонуємо у кожну редакцію і цікавимося, чи все влаштовує. Приймаємо критику. Уже в липні 2004 року до нас перейшли дуже багато газет із Західної України, зокрема і «Вісник+К». Сьогодні ми друкуємо понад сотню видань, як обласних, так і районних. Географія надзвичайно широка – Житомирська, Рівненська, Хмельницька, Волинська, Івано-Франківська, Львівська, Закарпатська і, звісно, Тернопільська області.
– Друкарні відіграють не останню роль у виборчих процесах. Розкажіть про найцікавіше чи найодіозніше замовлення.
– Я можу сказати, чого точно ніколи не робили ні за яких обставин – не друкували бруду. А гроші за різні політичні партії пропонували немаленькі.
– Сьогодні всі кажуть: газети – вчорашній день, скоро закриються, і буде лише Інтернет. Як ви бачите у зв’язку з цим розвиток галузі, в якій працюєте?
– Я б не говорив, що газети в нашій країні стануть «учорашнім днем». Знаєте, хто є найбільшим споживачем газетного паперу? США. На другому місці Японія. А у них інтернет-технології розвинуті набагато потужніше, ніж у нас. Крім того, після появи аудіокниг не зникли паперові, театр не перестав існувати після появи кіно. Так що, думаю, і у вас, і в нас роботи ще буде на багато років.
– Ви не лише займаєтеся бізнесом, а й соціальними проектами, значимими для міста.
– Вони не такі вже й великі. Але у цьому я знаходжу підтримку всього нашого колективу. Ми допомагали відновлювати годинник на Кафедральному соборі Тернополя, встановлювати пам’ятники митрополитам Анджею Шептицькому і Йосипу Сліпому. Подарували місту його бронзовий макет, який став однією з туристичних родзинок.
– Яку справу вважаєте найважливішою у своєму житті?
– Створення сім’ї. У мене прекрасна дружина Оксана, сини Григорій і Данило та донечка Аня. Я їх дуже люблю і вдячний їм за підтримку.
Розмовляла Наталка СЛЮСАР
P.S. Колектив газети «Вісник+К» від себе і від імені своїх читачів вітає Вадима Перця з його золотим ювілеєм. Бажаємо здоров’я для здійснення найграндіозніших мрій. Миру і достатку всій Вашій родині!
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!