Відрізана косаркою нога багатодітної матері прижилася заново
Тернопілля

Відрізана косаркою нога багатодітної матері прижилася заново

27 вересня, 15:20
0
0
Сподобалось?
0

Страшна біда спіткала Людмилу Йонгу із села Гриньки Лановецького району. Мотокосарка, якою сусід косив на подвір’ї траву, відрізала жінці ногу. Але диво зробили лікарі і велика жага до життя самої жінки. «Пришита» нога не тільки прижилася – Людмила ходить і навіть хазяйнує!

12-річна донька перев’язала рану колготками

– То сталося 27.07.2017 року, – каже Людмила, дату тієї страшної біди запам’ятала на все життя.

Відтоді минуло вже три роки. Жінка ходить, але хоч і накульгує, мусить хазяйнувати – сільська робота не питає, чи здоровий, чи ні. Поле зілля на городі, порає господарку.

– В усьому допомагає дочка, – щиро хвалить свою 15-річну Ангеліну. – Чоловік постійно у рейсі, він далекобійник, старша донька замужем, один син жонатий, другий з армії прийшов.

Про ту страшну біду, яка грянула так несподівано, не віщували ні погані сни, ані незрозуміла тривога, як буває перед трагедією. Стояв звичайний літній день. Людмила варила в хаті варення, а сусід взявся мотокосаркою косити подвір’я – він часто допомагає односельчанам. Зрізав траву, Люда ще вийшла гукнути, щоб закінчував, бо бензину мало лишилося. 

– Він каліка, сам малєнький, може, 150 росту нема. Каже: «Зара, ще чуть-чуть». Хтів лопуха товстого зрізати. Його і розвернуло з тою косаркою. Я бах – і впала. Нічо не відчула, і не поняла, чого впала. Такий шок був. Та й всьо, – спокійно, без сліз, про пережите розповідає Людмила. – Дід злякався, став кричати, що мене зарізав, і побіг до сусіда визивати скору.

Добре, що не розгубилася 12-літня Ангеліна. Почувши крик, вона вискочила з хати і не злякалася, коли побачила, що закривавлена нога тримається лиш на одній шкірці. Дівчинка миттю схопила капронові колготки, і поки їхала швидка, надала першу допомогу.

– Нє, не злякалася, – згадує Ангеліна. – Просто почала нервувати. Але знала, що треба перев’язати. Хтіла біля рани, та не получалося, бо кров йшла. А як вище коліна перетягнула тугіше, то кров стала зупинятися. Добре, що медики приїхали дуже швидко.

Тримає господарку

Завдяки своєчасній допомозі дочки, професійності медиків швидкої, хірургів Володимира і Омеляна Гульків Лановецької районної лікарні та тернопільського судинного хірурга Андрія Чорного вдалося врятувати не тільки життя жінці, а й ногу. Для райлікарні це був перший такий надскладний випадок.

– Це ж скільки судинок, вєнок треба було пришити! – і досі дивується Людмила. – Казали, що мене до Тернополя не довезли б, бо впав і гемоглобін, і тиск.

Коли Людмилу привезли в лікарню, вона категорично заявила: «Пришийте ногу, а ні – то не підходьте. У мене четверо дітей». Ніхто не знав, чи приживеться нога, але через трохи часу жінка почала її відчувати. Благо, в лікарні маму не полишала донька Ангеліна. Спала на кушетці в палаті, а зранку бігла в школу. Бо чоловік постійно був на роботі. Якби не він, не знає, на кого було сподіватися. Адже що заробляв, усе йшло на ліки. Чи допомогло село у такій страшній біді? На це запитання Людмила, на жаль, лише махнула рукою.

Згодом жінка почала ходити, спочатку на милицях, потім з допомогою палиці. Звісно, вже не той рух і не ті сили, як до нещастя. Нога постійно терпне і мерзне, особливо ввечері і в холодну пору. Та все ж купила порося, кури, гуси і знову стала хазяйнувати.

– Мусимо з Ангеліною робити. А хто буде? – гірко усміхається жінка. – Чоловік у рейсах, старші діти мають свої клопоти. Як садимо чи копаємо картоплю, то помагають. Ангеліна поступила в Ланівці на повара. А хтіла вчитися на медика у Кременці, та нема змоги їхати.

– Маму не можу покинути… – зітхає дівчина. – А так з нею буду вдома.

Олена ПАВЛЮК


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися