Багато хто, навіть далекий від музики, добре уявляє, яким має бути рояль. Цей воістину королівський музичний інструмент, за звучанням схожий на піаніно, має форму крила, в якому натягнуті струни. Але колись європейські фабрики випускали роялі… вертикальні. Один з таких є у Кременці – в Літературно-меморіальному музеї польського поета Юліуша Словацького.
Музична «жирафа»
– Таких роялів на сьогодні, як нам відомо, збереглося всього чотири у світі, – розповідає директор музею Тамара Сєніна. – З них два у Польщі і два – в Україні. Наш був виготовлений на польській фабриці на початку ХІХ століття.
Такий тип роялю ще називається «Жирафа». І з цим пов’язана кумедна історія, що трапилася у Франції у 1825 році. Тоді, сподіваючись поліпшити дипломатичні відносини між країнами, єгипетський паша Мухаммед Алі вирішив подарувати королю Карлу Х справжню жирафу. І ця тварина вперше ступила на європейську землю. Французи були у захваті від екзотики, зовсім скоро жирафу почали зображати на порцеляні та тканинах, на віялах і табакерках. Навіть жінки носили зачіски у стилі «жирафа». Саме в той час і винайшли вертикальний рояль. Тож назва напрошувалася сама собою.
Має один ґандж – не грає
У «Жирафі» струни розміщені не горизонтально, а вертикально – над клавіатурою. Отже, він став значно менше займати місця у приміщенні, порівняно з традиційним роялем. А ще незвичні музичні інструменти розкішно декорували, щоб вони мали по-справжньому королівський вигляд. Однак піаністи, попри ці переваги, таки не злюбили компактну «Жирафу». Адже у звучанні вона значно програвала традиційному варіанту – звук мала слабкий. Тож фабрики, на яких виготовляли вертикальні роялі наприкінці ХVIII – початку XIX століть, почали від цього виду інструмента відмовлятися…
– Як саме цей вертикальний рояль з’явився у Кременці і хто на ньому колись грав, невідомо, – зізнається Тамара Сєніна. – Адже інструмент мандрував від закладу до закладу.
З роками він втратив найцінніше – свій «голос». У музеї запевняють: мріють його відреставрувати, та ніхто не береться. Тож унікальна родзинка тепер служить лиш об’єктом для фотосесій. А їх у цьому музеї проводять часто.
Наталія КРАВЧУК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!