Історія порятунку 79-річної жінки, якій довелося втікати з дому і жити на вокзалі
Тернопілля

Історія порятунку 79-річної жінки, якій довелося втікати з дому і жити на вокзалі

26 грудня 2020, 15:35
0
0
Сподобалось?
0

79-річна жінка в Тернополі живе на залізничному вокзалі.

Вона розповіла, що вже тиждень змушена жити тут, бо боїться вертатися додому, до сина, який постійно її б’є, пише 20 хвилин.

Донька, за її словами, живе біля Тернополя, але не поспішає забрати стареньку до себе... Наразі не вдалося розшукати рідних старенької, щоб дізнатися, чи справді саме це спонукало її жити біля квиткових кас. Адже вона говорить одне, а правда може бути зовсім іншою. Проте жінці вирішили знайти тимчасове житло.

Пані сиділа в куточку в залі очікування залізничного вокзалу. Допомоги ні в кого не просила, просто сиділа, аби не заважати іншим. Коли їй дали продукти, жінка зі сльозами на очах розповіла свою історію.

– Ви когось чекаєте тут? – запитуємо в пенсіонерки.

– Я не чекаю, а вже сиджу тут тиждень, синочку, – з жалем відповідає пані Марія.

Старенька пояснила, що живе вона в селі у Зборівському районі з сином, який п'ять років тому повернувся з АТО. Відтоді, каже, він ніде не працював, жили на пенсію пані Марії, яка складає 1700 гривень. Хатина, до слова, записана на пенсіонерку.

– Оце я вже п’ять років так мучуся, синочку, – продовжує жінка. – Відтоді, як син повернуся, нема мені спокою. Він п’є, а потім б’є мене… Одного разу так потовк, що я три тижні лежала в Зборівській лікарні. А ще струс мозку мала після побиття, то терпіла, це ж син…

За словами пані Марії, сусіди також підтримують сина, бо не рідко все цінне, що з'являється в домі, він за безцінь продає, або просто віддає їм. Або ж завозить своїй колишній дружині, яка живе в Тернополі разом з його донькою.

– Жінка мого сина вигнала, бо б'ється, то він жив зі мною, — продовжує вона. Після останнього побиття старенька не витримала і втекла з дому. Каже, вдяглася в ті речі, які знайшла, тоненьку куртку, капці і пішла, світ за очі, аби більше не терпіти болю.

Відтоді жінка перебивається на залізничному вокзалі. Тернопіль вона знає добре, адже декілька років жила і працювала тут вихователькою в одному з дитячих садків, а коли пішла на пенсію, то повернулася у своє рідне село.

Донька пані Марії, як та розповідає, живе неподалік Тернополя, має чоловіка, але матір також не приймає до себе.

Після декількох днів перебування на вокзалі пенсіонерці стало погано, розповідає вона. Лікарі швидкої надали їй першу допомогу та зателефонували до доньки пані Марії, номер якої старенька мала на клаптику паперу.

– Чула, як лікарі з нею говорили, казали, «що ти за донька, що маму не хочеш до себе взяти», – крізь сльози продовжує розповідати жінка. За розповіддю пенсіонерки, її донька має постійну роботу, живе з чоловіком та дітьми.

– Вона була на вокзалі, то сміялася з мене, що я сиджу тут, – продовжує пані Марія.

Стареньку просили дати контакти до її дітей. Та переклала всі папірці, але не змогла знайти контактів. Каже, можливо, загубився, коли швидку викликали.

— У мене телефону немає, тому я сама не можу подзвонити. На вокзалі добрі до мене, не вигнали на вулицю, — співрозмовниця дякує усім за допомогу.

Як ми дізналися, небайдужі тернополяни зголосилися допомогти пенсіонерці. Їй вже ніби і знайшли житло в селі неподалік Тернополя. Лиш треба було платити за опалення.

Втім, туди жінку мали б повезти лиш у суботу, 26 грудня, тож їй ще треба було переночувати на вокзалі.

Журналісти шукали різні варіанти, як допомогти старенькій. Оскільки державний вихідний, до багатьох служб додзвонитися не вдалося. Ми вже навіть оплатили проживання у хостелі та завели туди бабусю. Тим часом шукали інший вихід.

На щастя, вдалося знайти дуже гарний варіант для тимчасового прихистку бабусі. Журналісти редакції звернулися за допомогою до настоятеля Храму ікони Божої Матері «Скоропослушниці» отця Володимира. Вдалося сконтактувати з волонтерками — пані Надією та Оленою Моторкіною. Вони не тільки знайшли, куди можна поселити бабусю Марію, а й транспорт, щоб туди її завезти.

Отже, куди поїхала бабуся? Зараз вона у теплі і добрі. Неподалік міста Тернополя знаходиться село Драганівка, у якому є католицький монастир францисканок Матері Божої Неустанної Помочі. У цьому монастирі є притулок для вагітних жінок і малих дітей, які не мають можливості жити у своїх родинах, або які не мають житла взагалі. Заклад забезпечує і жінок і їх дітей харчуванням, одягом, ліками й усіма необхідними засобами.

Будинок присвячено святій жінці, котра, маючи три дитини, погодилась народити четверту і померла під час пологів. Сестра Аліція люб'язно погодилася взяти пані Марію. Тут вона у безпеці, має прекрасні умови, її забезпечать харчуванням. Вона не буде сидіти на протязі, а спатиме під теплою ковдрою.


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися