Про Віру Омельчук із села Залісці колись Шумського району Тернопільщини «Вісник+К» уже писав не раз. Адже ця усміхнена красива жінка від народження виборює право на життя. Вона з’явилася на світ… без ручок, проте навчилася усе робити ногами: і писати, і вареники ліпити, і вишивати хрестиком, і город сапати, і прасувати. А ще Віра робить професійний макіяж та навіть набиває тату. І це мистецтво опанувала ногами. Ще й рекорд поставила!
Затискала сапку між вухом та плечем – і виходила полоти грядки
У мами вже підростало четверо дітей, як під серцем знову з’явилося маля. Антоніна Степанівна згадує, як чекали з чоловіком на народження Вірочки. Досі у вухах стоїть мертва тиша, яка запанувала одразу після появи на світ доні. А потім зізнання медиків, що дитинка народилася без рук, ще й одна ніжка коротша за іншу… Натякали багатодітній матері, що краще від цього немовляти відмовитися. Та батьки у своєму рішенні були тверді: «Яку Бог дав нам з чоловіком доньку, таку і будемо глядіти». І їхня любов та віра у Віру здійснили неймовірне!
– Вона у нас така оптимістка і акуратистка, – усміхається, дивлячись на свою особливу донечку через майже сорок літ, Антоніна Степанівна. – А головне – щаслива. А Господь кожному дає свої випробування.
У сім’ї ніколи не ставилися до Віри як до неповносправної. І вона звикла, що усе має вміти робити. Не з обов’язку, а з бажання, бо так хотілося вміти те, що мама і сестри з братами. Ще зовсім маленька була, а стала самостійно тягнути ложку до рота ніжкою. У сім рочків навчилася вишивати. Її акуратний почерк вражав учителів, які приходили до дівчинки на заняття. Бо ж букви пальцями ніжки виводила значно старанніше, ніж її однолітки рукою. Не звикла сидіти вдома, коли весною починалися роботи на городі. Аби допомагати мамі, держак сапки затискала між вухом і плечем – й собі виходила на грядки. І мама раділа. Була впевнена: її доня наполегливістю та старанням виб’є собі місце під сонцем.
Чоловік покинув з двома дітьми
А сьогодні Віра Омельчук уже сама мама. Коли брала з чоловіком церковний шлюб, усі в храмі схлипували від зворушення. Особливо, коли молодята обмінювалися присягами вірності й священник обручку нареченій одягнув… на ланцюжок на шию. Тоді усі молитви линули у небо з єдиним побажанням – аби той шлюб був справжнім, міцним. На жаль, він не витримав випробування.
Сьогодні жінка сама після розлучення виховує двох діток Евелінку та Арсенчика. Саме заради них опанувала професію, яка не лише задоволення приносить, а й заробіток. Бо навчилася робити ніжками манікюр та педикюр, професійний макіяж, моделювати брови й навіть робити татуаж! Тепер до неї у чергу шикуються наречені з околиці, бо знають, що так гарно підкреслити вроду косметикою, як Вірі, мало кому вдається.
– Єдине, що я не можу сама зробити – це одягнутися. А з усім іншим легко впораюся! – усміхнено каже.
Досягнення Віри подадуть як світове!
Нещодавно Віра Омельчук встановила рекорд на швидкість з нанесення макіяжу. Каже, готувалася до відвертого інтерв’ю на одній з телепрограм. Перед виходом у студію її попередили, що у залі є представники Книги рекордів України, тож її вміння фіксуватимуть як унікальне досягнення.
– Хвилювалася трохи, бо ж то якось несподівано вийшло, – зізнається Віра. – Переді мною посадили заслужену артистку України Ярославу Руденко. Зробила їй макіяж за 12 хвилин і 45 секунд. Вона була задоволена тим, як я впоралася.
Досягнення Віри подаватимуть на світовий рекорд. Тож жінка невдовзі може виявитися володаркою ще одного титулу.
– Зараз головне моє досягнення – мої діти. Це моє щастя, мої мрії, мої руки-крила! А рекорд – це приклад для інших, доказ, що люди з інвалідністю все можуть. Це моя жага до життя.
Наталія КРАВЧУК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!